Що ж таке 8 березня у сучасному світі та які міфи існують про нього. На головні питання щодо Міжнародного жіночого дня відповість 24 Канал.

До теми "Важко думати про жіночність, коли ти вся в багнюці на фронті": що насправді означає 8 березня та як його спотворила радянщина

8 березня виникло в СРСР

Міжнародний жіночий день корінням сягає середини XIX – початку XX століття. Тоді якраз відбулися перші марші жінок, які виступали за рівні з чоловіками умови праці. Брали у них участь здебільшого працівниці фабрик і заводів, а також суфражистки, чиєю головною метою тоді було вибороти для жінок всього світу виборче право. Проходили такі заходи, зокрема, у Лондоні та Нью-Йорку, пише Vogue.

За поширеною версією, свято було засновано у 1907 році. Тоді начебто відзначали 50-річчя жорстоко пригніченого протесту робітниць швейної та текстильної промисловості Нью-Йорка. Той захід називали "маршем каструль", оскільки протестувальники молотили по каструлях черпаками, привертаючи увагу. Однак не факт, що протест 1857 року та відзначення його 50-річчя насправді відбувалися. Дослідження, проведене у 1980-х роках, показало, що міф про походження винайшли у 1950-х роках у межах зусиль епохи холодної війни щодо відокремлення Міжнародного жіночого дня від його соціалістичного коріння, повідомляє "Фокус".

Однак протест, який дав початок Міжнародному жіночому дню, все ж відбувся. У 1908 році у Нью-Йорку пройшов марш соціал-демократок. Тоді жінки вийшли на вулицю з вимогами скоротити робочий день із 16- до 10-годинного, отримати право голосу та рівні з чоловіками умови праці. Вже за рік у США з’явився свій національний Міжнародний жіночий день.

Клара Цеткін має прямий стосунок до Радянського союзу

Протестні рухи за права жінок проходили по всьому світу, і однієї з ідеологинь була Клара Жозефіна Ейснер, більш відома у світовій історії як Клара Цеткін. Вона виросла у Німеччині та згодом переїхала до Парижа, де познайомилася з марксистом Осипом Цеткіним, який виїхав з Росії.

У 1910 році у Копенгагені відбулася Міжнародна соціалістична конференція. Саме тоді Клара Цеткін разом з іншими учасницями запропонувала щороку організовувати "особливий жіночий день", однак фіксованої дати не було. Так вони хотіли продовжувати просувати ідею рівноправності. Ця ідея швидко дала свої плоди. І вже у 1911 році Міжнародний жіночий день відзначали у багатьох країнах Європи, зокрема в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії. А у 1917-му жінки отримали виборче право в Австралії, Новій Зеландії, Данії та Норвегії.

Пізніше Цеткін виступала проти Першої світової війни. За це її заарештували, але невдовзі відпустили. Опісля вона поїхала до Москви, де у червні 1921 року відбулася Друга Міжнародна конференція жінок-комуністок. Тоді й визначилися з датою – святкування 8 березня.

Клара Цеткін Міжнародний день жінок 8 березня
Клара Цеткін / Фото Wikimedia

Зауважимо, що Цеткін протистояла Сталіну, виступала проти фашизму та Адольфа Гітлера Однак останній і його нацистська партія прийшли до влади у Німеччині у 1933 році, тож жінка вирішила переїхати до СРСР. Тут вона і померла у 1933 році. Її порох поховали у Некрополі біля Кремлівської стіни.

Цікаво, що Роза Люксембург, з якою Клара дружила 20 років, і яка стала її соратницею, спочатку була байдужою до жіночого руху. І вони обидві недолюблювали суфражисток, вважаючи їхній рух "буржуазним".

8 березня – "свято краси, весни та жіночності"

8 березня було частиною політики СРСР. Хоча зробили це свято вихідним тут лише у 1965 році. Радянська ідеологія створювала образ жінки "трудівниці, матері та комуністки". Щоправда, про незалежний рух ну було й мови, а жінок закликали ударно працювати. Навіть після пологів, аж до 1956 року, жінкам дозволялося не працювати 8 тижнів до пологів і 8 тижнів після. Проте після повернення до верстата їм можна було відлучатися в ясла, щоб погодувати немовля. На це приділялося не більше як 30 хвилин протягом кожних трьох годин. При цьому у жінок-колгоспниць декретна відпустка була ще меншою – 30 днів до пологів і 30 після.

А отримане виборче право у СРСР не мало ніякого значення. Оскільки поняття демократичних виборів у тій країні не існували, а протести жорстко придушувалися.

Згодом пропагандистська машина Радянського союзу грубо викривила сенс 8 березня. І Міжнародний жіночий день перетворився на примітивне свята жіночності, атрибутом якого на довгі роки стали листівки, тюльпани та "увага за розкладом". Жінки з радянських листівок закликали до миру в усьому світі, говорили про солідарність і їх вітали діти. Натомість чоловіки іронічно просили звільнити своїх дам цього дня від їхніх обов'язків на кшталт прибирання та приготування.

8 березня листівка СРСР історія
Одна з листівок до 8 березня / Взято із соцмереж

8 березня пов'язано з повіями

Раніше низка ЗМІ поширювали інформацію, що начебто день 8 березня пов'язаний із повіями. Начебто вищезгаданому конгресі та мітингах були зовсім не жінки-робітниці, а жінки легкої поведінки. Таку ідею неодноразово підтверджували священники, роблячи висновок, буцімто в історичних довідках було замінено слово "повія" на "жінок-робітниць", пише Elle.

Однак у тих протестах брали участь різні жінки – можливо, серед них були й повії, але здебільшого це жінки-робітниці, які боролися за свої права. Крім того, проблему проституції порушували ті ж соціалістки та жіночий рух загалом.

Зокрема, Клара Цеткін в одній зі своїх робіт писала: "Чоловіки завжди ставилися до проституції, як до привілею, даного їм "по праву". Тому вони суворіше стежать за жінкою та засуджують її, якщо вона, не будучи повією, вчинить "проступок". Але що жінка має ті ж потреби, як і чоловік, що у відомі періоди життя ці потреби виявляються у неї особливо сильно, це їх не бентежить".

Феміністичний рух в Україні зародився одночасно зі світовим тенденціям, а його активність припала на кінець XI – початок XX століття. Активістками емансипації в Україні завжди були письменниці-інтелектуалки. А серцем українського фемінізму вважають Івано-Франківськ (тоді Станіслав). Саме тут у 1884 році виникла перша українська жіноча організація "Товариство руських жінок»". Його засновницю була письменниця та феміністка Наталія Кобринська, повідомляє "Куфер".

У своїх феміністичних поглядах вона зосереджувалася на питаннях літератури та освіти, писала про необхідність жіночої гімназійної та університетської освіти. Також разом з Оленою Пчілкою започатковує перший жіночий альманах "Перший вінок", де видає твори українських письменниць.

Перша феміністка: що відомо про Наталю Кобринську – дивіться відео

Щодо Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач), то мати Лесі Українки також виступала за свободу жінок, за право мати власний голос і доступ до вищої освіти. Вона стала першою членкинею-кореспонденткою Всеукраїнської академії наук і свого часу очолювала журнал "Рідний край".

І Кобринська, і Пчілка, а пізніше і Леся Українка, й Ольга Кобилянська стали авторками багатьох засадничих статей про жіночі права та український фемінізм. Щоправда, у ті часи вважали їхні погляди занадто радикальними, зокрема це робили сучасниці цих великих жінок.

У 2005 році в Україні в Україні ухвалили закон "Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків і жінок". У ньому чимало важливих тез – наприклад, про те, що під час співбесіди в Україні не можна питати дівчину про плани на заміжжя та чи планує вона найближчим часом стати матір’ю. Водночас трудове право глобально досі дуже консервативне: в Україні є список заборонених для жінок професій.

Це питання загострилося під війни України з Росією, яка розпочалася ще у 2014 році. Адже довгий час жінка не могла займати бойову посаду в Збройних силах. Відомі випадки, коли з 2014 по 2018 роки жінки були штурмовичками та звільняли міста українського Сходу. Однак у документах вони значилися як швачки.

Зрештою Верховна Рада ухвалила низку змін до законів щодо рівних прав чоловіків і жінок під час служби в ЗСУ, а українська жінка дістала змогу мати військову спеціалізацію. Сьогодні у лавах Збройних сил служить приблизно 50 тисяч жінок. Ба більше, за увесь час війни з Росією понад 1700 жінок-військових ЗСУ отримали нагороди.

Станом на сьогодні 8 березня офіційно залишається державним святом – Міжнародним жіночим днем. Його статус закріплено у чинному законодавстві – відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю, ця дата входить до переліку святкових і неробочих днів.

Водночас під час воєнного стану діють особливі правила. Закон України № 2136-IX від 15 березня 2022 року, який регулює трудові відносини в умовах війни, передбачає тимчасове призупинення норм щодо святкових і неробочих днів. Це означає, що навіть попри офіційний статус свята, додаткового вихідного або перенесення дня відпочинку немає.

Щоправда, в Україні неодноразово намагаються переглянути формат 8 березня. Однією з цілей є відмова від радянських смислів, з якими цей день асоціюється для частини суспільства.

Зокрема, пропонували запровадити замість нього День української жінки. Відзначати його планували 25 лютого – у день народження Лесі Українки. Ініціативу було оформлено як законопроєкт № 9009. Він передбачав скасування 8 березня як державного свята та встановлення нової дати. Однак документ не набув чинності та не вплинув на чинний правовий статус Міжнародного жіночого дня.

Ще з радянських часів існує традиція, що 8 березня жінкам варто дарувати квіти. Однак такі подарунки суперечать концепції Міжнародного жіночого дня. А якщо хочеться зробити приємне близькій людині (партнерці, дружині, сестрі, мамі) – слід це робити протягом року, а не лише у якийсь конкретний день.

Щодо феміністок, то вони не ображаються на саме свято. Натомість ображаються, коли їх вітають з тим, що вони жінки, і бажають ніжності.

Тож, не варто вітати жінок "зі святом весни та жіночності". Краще побажайте їм рівних можливостей.

Ще у 1975 році ООН запропонувала всім країнам вибрати будь-який день у році й зробити його Днем боротьби за права жінок. Ним стало 8 березня. Ба більше, щороку ООН вибирає тему, якій присвячене 8 березня, – зазвичай це саме те питання, яке нині потребує особливо пильної уваги. Цього року це рівність прав жінок.

У низці країн відзначають Міжнародний жіночий, однак це здебільшого не вихідний. Цього дня у світі проходять різноманітні демонстрації, де жінки знову нагадують про важливість їхніх прав.

8 березня Міжнародний жіночий день права жінок феміністки
Одна з демонстрацій за права жінок 8 березня / Фото Unsplash

А вихідним 8 березня зробили у Китаї та країнах, що входили до складу Радянського союзу та соцтабору.

8 березня світ де відзначають які країни відзначають 8 березня
Які країни відзначають 8 березня / Iнфографіка The World Maps

Докладніше про те, як насправді святкують 8 березня у світі, – у матеріалі 24 Каналу.