1 
Те, що сьогодні здається дивним, незручним або й відверто шкідливим, тоді було звичною частиною щоденного догляду. Про це повідомляє OBOZ.UA.
До теми Додають віку та псують вигляд: 4 тренди макіяжу, що безнадійно застаріли у 2026 році
Які б'юті-випробування мали проходити радянські жінки?
Туш "Ленінградська"
Це був один із найвідоміших косметичних символів того часу. Хоч "Ленінградську" було дістати непросто, однак користування нею перетворювалося на справжнє пекло.
А ви знали, що на 24 Каналі триває місяць подарунків? Знайдіть 5 клікабельних соусів у матеріалах Смачно 24 й долучайтеся до розіграшу призів. Щодня вигравайте набори соусів від партнера та інші класні подарунки. А 6 травня розіграємо головний приз – мультипіч Tefal.
Випускали таку туш у маленькій коробочці, і перед нанесенням її треба було змочити водою або, як часто робили, просто плюнути всередину. Ба більше, щіточка у комплекті була короткою та товстою, тому вії часто злипалися, на них з’являлися грудочки, а сам макіяж був неакуратним.
Щоб хоч трохи розділити вії, жінки іноді користувалися голкою. Однак така процедура була дуже небезпечною та доволі виснажливою.
Користування тушшю у часи СРСР перетворювалося на справжнє випробування / Колаж взято із соцмереж
Лак для нігтів
Ще одна складність виникала з лаком для нігтів. Крім того, що він був справжнім дефіцитом, так ще й найчастіше у продажу з'являвся звичайний прозорий лак. Тому модниці самі намагалися надати йому кольору.
Один із найпопулярніших лайфхаків того часу – додати у флакон пасту з червоної ручки. Її видували в баночку, перемішували та у підсумку отримували саморобний кольоровий лак. Щоправда, результат таких експериментів був сумнівним: паста в'їдалася у нігтьову пластину, а самі нігті потім набували неприємного рудуватого відтінку.
Також, щоб створити новий відтінок, радянським жінкам доводилося змішувати кілька лаків для нігтів. У СРСР ще випускали лаки у червоній, жовтій і бежевій гамах. А щоб надати нігтям сяйва, до лаку підмішували дрібно потовчені деталі новорічних ялинкових іграшок або шматочки мішури. Також у лак для нігтів додавали чорнило, зеленку й олійні фарби.
Крім того, радянські лаки були надто рідкими, сильно розтікалися під час засихання та швидко стиралися.
Лак для нігтів часів СРСР / Фото взято із соцмереж
Підводка з дитячих олівців і металеві бігуді
З косметичними олівцями у СРСР теж було важко. Якщо знайти спеціальну підводку не вдавалося, жінки могли використовувати навіть дитячі олівці для малювання. А якщо пощастило дістати справжні, то найчастіше це були сині або червоні варіанти.
Окрема історія – це металеві бігуді. На них не лише накручували волосся, а й робили хімічну завивку. Їх нагрівали у гарячій воді, накручували локони й навіть лягали з ними спати. Це було незручно, боляче та не завжди давало гарний результат. Часто така зачіска перетворювала волосся на щось схоже на кульбабу.
Користування бігудями в СРСР було ще тим випробуванням / Фото Ay.by
Пудра та яскрава помада
У макіяжі тих років популярними були доволі різкі поєднання. Жінки часто обирали помади морквяного, коричневого або червоного кольору. Разом з ними використовували порошкову пудру.
Хоча пудру того часу іноді вважали натуральною, результат часто був далеким від делікатного макіяжу. Щільний шар пудри, рум'яна та яскраві губи нерідко створювали занадто важкий і грубуватий образ.
У СРСР жінкам доволі рідко вдавалося зробити делікатний макіяж / Скриншот фільму "Інтердівчинка"
Сині тіні
Тіні для повік теж не тішили різноманіттям. Вибір був настільки обмеженим, що про широку палітру годі було й мріяти. Часто жінкам доводилося обирати буквально між синіми та світло-синіми відтінками.
Комусь такий макіяж справді пасував. Однак для багатьох він лише підкреслював втому, синці під очима або робив обличчя ще блідішим.
У СРСР жінкам доводилося обирати між синіми та світло-синіми відтінками / Колаж OBOZ.UA
Б'юті-секрети СССР: як чепурилися комуністичні красуні – дивіться відео
Головний тренд 2026 року: як зробити натуральні брови?
У 2026 році у тренді природні брови. Їх оформлюють без надмірного стайлінгу та жорсткої графіки: мінімум продукту, легка фіксація та максимум уваги до природної текстури.