Зробити це вдалося завдяки штучному інтелекту, який переглянув гігантські масиви карт морського рельєфу. Як повідомляє видання ScienceAlert, якщо всі ці знахідки підтвердять під час експедицій, кількість відомих науці підводних кальдер зросте одразу втричі — до цього моменту на дні океанів було задокументовано менше ніж 30 таких об'єктів.
Від Марса до земних глибин: як працював ШІ
Ідея науковців виявилася максимально нестандартною. Група дослідників під керівництвом вулканолога Андреа Вероліно з Університету Париж-Сакле взяла за основу нейромережу, яку спочатку створювали зовсім для інших цілей – для пошуку ударних кратерів на поверхні Марса.
Алгоритм адаптували під земні реалії та "нацькували" на батиметричні карти океанського дна. Результати виявилися колосальними.
Важливе відкриття за допомогою ШІ / Фото ScienceAlert
Спочатку штучний інтелект зафіксував 87 435 потенційно цікавих аномалій рельєфу. Після багаторазової фільтрації та ретельної ручної перевірки вчені звузили список до 78 об'єктів. 5 із них виявилися вже відомими науці структурами (що підтвердило точність роботи ШІ), а решта 73 – абсолютно нові відкриття.
Що таке кальдера?
Це величезна циркоподібна улоговина, яка утворюється, коли вулкан вивергає колосальну кількість магми, і його "дах" просто провалюється всередину порожньої камери. Це не просто гора з кратером, а гігантська та потенційно небезпечна вулканічна система.
Приховані загрози: чому це важливо для людства
Картування океанського дна – це не просто спортивний інтерес географів, а питання глобальної безпеки. Підводні кальдери здатні провокувати катастрофи планетарного масштабу: руйнівні цунамі, потужні ударні хвилі та викиди попелу й пари, що сягають стратосфери.
Яскравим і моторошним прикладом є вибух підводного вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай у 2022 році. Тоді спричинені ним атмосферні хвилі зафіксували навіть у космосі, а цунамі прокотилися всім Тихим океаном.