Укр Рус
11 листопада, 06:19
10

Звідки взагалі беруться теорії змови та чому стільки людей у них вірять

Основні тези
  • Теорії змови є структурованими розповідями, що ґрунтуються на вірі в таємні організації, які керують світом.
  • Їхня сила полягає в тому, що вони підтверджують, у що люди хочуть вірити. Люди природним чином намагаються осмислити навколишній світ. 

Теорії змови – одна з найулюбленіших забавок людства поряд з різними чутками про життя знаменитостей і астрологією, нумерологією та іншими такими науками. Це не новий феномен і він існує останні щонайменше сто років.

Люди схильні вірити в альтернативну історію, рептилоїдів і масонів, які правлять світом, що висадка на Місяць – фейк, знятий у Голлівуді, що Пол Маккартні мертвий, а Елвіс – живий. Що таке теорії змови, звідки вони беруться та чому люди в них вірять – розповідає 24 Канал з посиланням на LSU.

Це також цікаво Чи дійсно ми живемо у гігантській симуляції: що нова теорія говорить про походження Всесвіту

Що таке теорії змови? 

Теорії змови – це структуровані розповіді, які відповідають тому, як деякі люди обробляють інформацію. Вони ґрунтуються на вірі, що всі події, які трапляються у світі, є передбаченими та запланованими якоюсь таємною організацією, що керує світом. 

Кожна людина вірить щонайменше в одну з них, а може й кілька. Причина проста: існує нескінченна кількість теорій змови. Якщо провести опитування щодо всіх із них, то кожен проголосує бодай за кілька, 
– розповідає професор Джо Усінський, автор книги "Американські теорії змови", у коментарі BBC.

Попри поширене уявлення, типовий прибічник теорій змови – це не чоловік середнього віку, який мешкає у підвалі своєї матусі та носить шапочку з фольги. За словами професора Кріса Френча, психолога Лондонського університету, в теорії змови вірять всі соціальні класи, статі та вікові категорії. Так само, незалежно від того, чи тяжієте ви до правих або лівих поглядів, ви однаково можете знайти змови проти себе.

Чому вони виникають? 

Психологи давно розглядають, як схильність до ірраціонального мислення або певні риси характеру можуть передбачати інтерес людей до теорій змови. 

Декілька загальних характеристик теорій змови полягають у тому, що

  • по-перше, вони покладають провину за незвичайні соціальні та політичні явища на невидимі, навмисні та зловмисні сили;
  • по-друге, вони часто інтерпретують політичні події як боротьбу добра зі злом;
  • по-третє, більшість теорій змови припускають, що висвітлення суспільних подій у засобах масової інформації — це прийом чи спроба відвернути громадськість від справжнього джерела влади.

Віра у теорії змови часто виникає через травматичні життєві події. Втрата роботи або смерть близької людини можуть викликати гнів і підозри щодо державних служб, представників влади та експертів. Це особливо актуально, якщо люди відчувають, що можна було запобігти трагедії. І ці емоції можуть спонукати до пошуку відповідей, пише The Conversation. 

А коли теорії змови претендують на пояснення болючих особистих обставин або ширших страхів, пов'язаних із COVID-19 або зміною клімату, люди можуть відчувати "пробудження". Це моменти, коли люди переконані: причини їхніх проблем криються в таємних групах, які контролюють суспільство.

Один зі співрозмовників, з ким спілкувалися психологи, розповів, що теорії змови дозволяють йому "отримати доступ до того, як насправді влаштований світ... ніби в моїй голові спалахнуло світло, і я зміг ясно бачити речі". 

Чому ж люди вірять у теорії змови? 

Хоча теорії змови часто є безглуздими та неправдоподібними твердженнями, їхня сила полягає в тому, що вони підтверджують, у що люди хочуть вірити. Люди природним чином намагаються осмислити навколишній світ. 

Одна з причин – так зване мотивоване мислення. Це психологічний феномен, що описує, як люди покладаються на упереджені когнітивні процеси під час оцінки, конструюванні та аналізі переконань.

Воно відбувається за допомогою трьох окремих процесів: 

  • Упередженість підтвердження або упереджена асиміляція: людина більш схильна шукати інформацію, яка узгоджується з її вже наявними переконаннями, водночас вона уникає несумісної інформації, що може поставити під сумнів її переконання.
  • Помилка непідтвердження: людина витрачає більше часу та зусиль на очорнення та спростування аргументів опонента.
  • Помилка відповідності установки: ті, хто дотримується певної позиції з питання, схильні вважати аргументи на підтримку сильнішими, ніж аргументи проти. 

Деякі дослідники припускають, що "мотиваційну точку зору" можна пояснити психологічними процесами: люди роблять корисливі висновки не тому, що хочуть цього, а тому, що певні висновки здаються їм більш правдоподібними з огляду на їхні попередні переконання та очікування. 

Існує ще один цікавий феномен: що таке дежавю? 

  • У перекладі з французької déjà vu означає "вже бачив". Це відчуття, ніби ви вже бували у схожій ситуації чи за схожих обставин у минулому, хоча насправді це не так. До прикладу, ви відвідуєте нове місце, і у вас складається відчуття, ніби ви там були раніше.

  • За словами доктора медичних наук Джина Хурі, дежавю – це помилкове відчуття знайомого. Ваш мозок створює відчуття, що ви вже були в певній ситуації, хоча насправді це не так. Тому ви не можете вийняти її з пам'яті та не можете розпізнати реальну ситуацію.

  • Причини дежавю можуть бути як позитивними, так і негативними. Ви можете бути більш схильні до цього явища, якщо маєте високий рівень освіти, багато мандруєте або пам'ятаєте свої сни. Можуть спровокувати дежавю й деякі проблеми із самопочуттям і здоров'ям.

  • Докладніше про те, що таке дежавю та в чому його феномен – читайте у нашому матеріалі.