У 1975 році під час пошуків місця для аварійного виходу у флорентійських каплицях Медічі директор музею Паоло Даль Погетто натрапив на дивовижну знахідку. Доглядачі вказали йому на прихований під меблями люк, що вів у тісний, глухий коридор. Коли дослідники зняли зі стін два шари старої штукатурки, перед ними відкрилися давно втрачені ескізи, виконані вугіллям та крейдою, розповідає History.
Читайте також Дерево вище за 25-поверхівку: дослідники знайшли живий "Небесний меч", що б'є всі рекорди
Схованка генія
Цей суворий, вузький простір миттєво вразив науковців контрастом між своєю простотою та монументальним масштабом знайдених малюнків. Історики припускають, що ці начерки належать руці геніального Мікеланджело Буонарроті й були створені в один із найдраматичніших періодів його життя.
У 1530 році митець опинився у смертельній небезпеці через конфлікт із родиною Медічі – могутньою династією, яка правила Флоренцією. Очікуючи на вирок, майстер був змушений протягом двох місяців переховуватися від гніву своїх колишніх покровителів у цій темній і вогкій підземній кімнаті.
Навіть у схованці Мікеланджело не припиняв творити / Фото History
Зв'язок Мікеланджело з Медічі розпочався ще в його юності, коли 14-річного талановитого хлопчика взяв під опіку сам Лоренцо Прекрасний. Юний художник виростав пліч-о-пліч із дітьми правителя, двоє з яких згодом стали Папами Римськими – Левом X та Климентом VII.
Протягом десятиліть ця впливова родина виступала головним замовником капітальних робіт Мікеланджело, зокрема й створення скульптурного ансамблю для фамільних каплиць у 1520 році. Попри фінансову залежність і спільне минуле, митець не поділяв політичних поглядів своїх меценатів і таємно підтримував Флорентійську республіку, яка виступала за демократичний уряд.
Коли у 1527 році народне повстання тимчасово скинуло владу Медічі, Мікеланджело навіть узявся за проектування оборонних укріплень міста. Проте вже за два роки династія повернула собі трон за підтримки армії Священної Римської імперії, і розлючений Папа Климент VII оголосив зраднику смертний вирок.
Замкнений у підземеллі з колодязем і двома крихітними віконцями, Мікеланджело перетворив стіни своєї схованки на справжній альбом для малювання. Серед десятків людських фігур тут можна вгадати обриси оголених тіл, що нагадують душі з майбутньої фрески "Страшний суд" у Сікстинській капелі. Інші ескізи повторюють мармурові статуї, розташовані в залах безпосередньо над кімнатою, а один із фрагментів дивовижно точно відтворює безтілесну руку знаменитого Давида.
Конфлікт зрештою вдалося залагодити, і Папа помилував майстра за умови, що той закінчить роботу над каплицями, проте вже у 1534 році Мікеланджело назавжди залишив Флоренцію. Після його смерті про підземні начерки забули: стіни забілили штукатуркою, а таємну кімнату тривалий час використовували лише як склад для вугілля.