Якщо ви часом лінуєтеся вчасно випрати та змінити простирадла, у нас для вас погані новини: з погляду гігієни ви офіційно програєте первісним людям. Нове наукове дослідження довело, що стародавні мисливці-збирачі, які мешкали на території Південної Африки, підходили до облаштування спального місця з неймовірною відповідальністю, розповідає iflscience.
До теми У неандертальців були стоматологи: вчені зробили дивовижне відкриття
Як давні люди доглядали за своєю постіллю?
Замість того щоб місяцями спати на одному й тому самому місці, вони регулярно спалювали стару "постіль" і застилали ліжко свіжим, запашним килимом із дикорослих трав. Головним доказом такого бездоганного первісного господарювання стали знахідки в культовій пам'ятці археології – Прикордонній печері (Border Cave).
Цей скельний притулок служив надійним домом для людей протягом колосального проміжку часу: приблизно з 220 000 до 43 000 років тому. Завдяки цьому печера перетворилася на унікальний архів, який крок за кроком документує культурний розвиток ранніх Homo sapiens. Саме тут учені знаходять перші підтвердження появи так званої "сучасної поведінки", куди входить, наприклад, зародження символічних ритуалів та практик.
Як жили люди до печерного віку: дивіться відео
Проте дослідження спальних зон показало, що базові правила побутового комфорту та гігієни з'явилися в нашому повсякденні задовго до того, як людина стала повністю "сучасною" в культурному плані. Загалом авторам проєкту вдалося детально вивчити шість прадавніх ліжок, які дивовижним чином збереглися в сухих шарах печери.
Вік цих знахідок коливається від 43 000 до 161 000 років, хоча найдавніші зразки підстилок у Прикордонній печері сягають рекордної позначки у 200 000 років. У більшості випадків основою для цих доісторичних матраців слугувала зелень із підродини просових (Panicoideae). До цього сімейства, до речі, належить чимало популярних сьогодні сільськогосподарських культур – від кукурудзи та проса до цукрової тростини. Інколи в хід ішла й звичайна прибережна осока.
Крім рослинних залишків, у структурі цих древніх ліжок дослідники виявили сліди глини. Щоправда, тут думки вчених розходяться: поки що не зовсім зрозуміло, чи первісні люди навмисно додавали глину під час конструювання постелі, чи вона просто натрусилася туди пізніше внаслідок природного вивітрювання печерних скель.
Та найцікавішим відкриттям стало те, що абсолютно всі знайдені постелі були вистелені на товстому шарі попелу. Багато з них нагадували своєрідний "листковий пиріг". Це свідчить про чітку послідовність дій: використану траву регулярно підпалювали безпосередньо на місці сну, а потім поверх обвуглених і висушених залишків попереднього ложа знову збирали й викладали свіжий зелений шар.
Створення спальних місць на вже наявному попелі або на спеціально підготовлених попелястих відкладеннях було абсолютно звичною та системною поведінкою людей протягом усіх епох заселення цієї печери,
– зазначають автори дослідження.
Вони додають, що ці нові спостереження повністю підтверджують гіпотезу: мешканці Прикордонної печери свідомо та регулярно використовували перепалений попіл як стратегічний елемент домашнього затишку. Виходить, що впродовж майже двох сотень тисячоліть наші далекі предки бездоганно дотримувалися одного й того самого побутового ритуалу: постелити ліжко, поспати, спалити його і звести заново на тому самому місці.