Його назвали Мінанбе – "немає шляху". І ця назва виявилася напрочуд точною: щоб дістатися до пам’ятки, дослідникам довелося пробиватися крізь джунглі, а саме місто, за попередніми висновками, понад тисячу років залишалося майже недоторканим, пише Heritage Daily.
Актуально У Колізеї було прохолодно навіть у люту спеку: який геніальний хід придумали римські інженери
Що знайшли археологи у заповіднику Калакмуль?
Знахідка важлива не лише через добре збережені споруди, храм, стели й написи. Мінанбе може допомогти краще зрозуміти, як жили мая в останні століття перед занепадом багатьох міст регіону – і чому частина їхньої історії досі буквально схована під лісом.
У густих джунглях на півдні Мексики археологи виявили раніше невідоме місто майя. Воно ховалося на території біосферного заповідника Калакмуль у штаті Кампече й, за попередніми висновками, збереглося напрочуд добре. Місто отримало назву Мінанбе. Юкатекською мовою мая це означає "немає шляху". Над відкриттям працювала мексикансько-словенська команда під керівництвом археолога Івана Шпрайца з Дослідницького центру Словенської академії наук і мистецтв.
У джунглях Мексики знайшли ціле місто мая / Фото INAH
Ця знахідка стала результатом трьох десятиліть досліджень у Центральних низовинах майя – одному з найбільш заселених регіонів давнього світу цієї цивілізації.
Чому місто так довго залишалося непоміченим?
Мінанбе розташоване у важкодоступній частині заповідника. Щільна рослинність і відсутність лісозаготівельних доріг фактично сховали залишки міста від людей. Щоб дістатися до пам’ятки, археологам довелося прорубати п’ятикілометровий шлях крізь джунглі. Далі вони пересувалися всюдиходами й пішки.
Порівняно з іншими місцями, де ми проводили обстеження, доступ сюди був значно складнішим. Однак за останні три роки це перша пам’ятка, яку ми знайшли повністю недоторканою, без ознак розграбування. Це стало великою несподіванкою,
– розповів Шпрайц.
Як вдалося побачити місто під лісом?
Польові роботи проводили з дозволу Національного інституту антропології та історії Мексики. Дослідники зосередилися на території на захід від Чактуна – великого центру мая, який команда Шпрайца вперше ідентифікувала у 2013 році.
Спершу археологи використали повітряне лазерне сканування LiDAR. Ця технологія дає змогу виявляти приховані під кронами дерев археологічні об’єкти, а потім перевіряти їх уже безпосередньо на місці. Початкові дані показали поселення площею приблизно 15 гектарів. Подальші дослідження підтвердили, що йдеться не про невелику стоянку, а про повноцінний міський центр.
Які споруди збереглися у Мінанбе?
У місті знайшли площі, церемоніальні споруди, палацові будівлі, тераси та розгалужену систему управління водою. Вона охоплювала заболочені ділянки й гідротехнічні канали. Однією з найважливіших знахідок став пірамідальний храм заввишки понад 13 метрів. Археолог Вітан Вуянович зазначив, що споруда має риси архітектурного стилю Ріо-Бек: ретельно виконану кам’яну кладку, декоративні панелі на фасаді, круті сходи й верхні карнизи.
Це перший випадок, коли я зафіксував відносно добре збережений храм, який досі пов’язаний зі стелою з гліфами,
– сказав Вуянович.
Що розповіли стели та написи?
Загалом дослідники задокументували 14 монументів. Серед них – стели й вівтарі з іконографією та ієрогліфічними написами. Особливою знахідкою стала Стела 1. На ній зображена сцена обезголовлення: одна фігура тримає лезо або сокиру над полоненим. Для вивчення монументів археологи провели фотограмметричну зйомку. Вони зробили сотні світлин, на основі яких створили детальні тривимірні моделі.
Цифрові реконструкції проаналізував епіграфіст Октавіо Еспарса Ольгін. Попри значну ерозію, фахівець зміг розпізнати кілька важливих написів. На Стелі 1 є календарний гліф із датою 5 Ахав, що відповідає 849 року нашої ери. Це свідчить, що принаймні частину монументів встановили в термінальний класичний період – незадовго до того, як у X столітті багато міст мая в регіоні були покинуті.
Чи може один із монументів бути ще давнішим?
Археологи також знайшли кілька круглих вівтарів і один прямокутний. Схоже, їх навмисно змінили ще в давнину. Один із монументів, позначений як Монумент 6, має ієрогліфічні картуші та зображення правителя. Його показано у складному пір’яному головному уборі та церемоніальному вбранні. За словами Октавіо Еспарси Ольгіна, один із написів на Монументі 6 містить частину дати за Довгим рахунком. Вона може вказувати на кінець VII століття нашої ери. Якщо це підтвердиться, цей монумент стане найдавнішою датованою пам’яткою, знайденою в околицях.
Чому відкриття Мінанбе важливе для історії майя?
Мінанбе додає нові дані про те, наскільки масштабним був аграрний і політичний простір мая у пізній класичний період. У той час у низовинах жили мільйони людей, а міста були пов’язані між собою виробництвом, обміном і владними зв’язками. Дослідники припускають, що Мінанбе могло відігравати важливу роль у ширшій мережі сільського господарства й торгівлі.
Водночас відкриття ставить нові питання про останні століття перебування мая в цьому регіоні. Археологи з’ясовують, чи могли групи з півночі півострова Юкатан прийти сюди в термінальний класичний період і вплинути на зміну політичної сили після занепаду міста. Для Шпрайца та його колег Мінанбе є не лише великою археологічною знахідкою. Це ще й нагадування, що ліси давнього світу мая досі приховують багато невідомого.