1 
Про це пише 24 Канал з посиланням на T4.
Дивіться також Усе набагато складніше, ніж ми думали: як працює гіпноз – історія, цікаві факти та міфи
Що відомо про закон, якому підкоряються всі мови?
У центрі дослідження лежить закон Ципфа, названий на честь лінгвіста Джорджа Кінгслі Ципфа. Близько 80 років тому він виявив закономірність: частота вживання будь-якого слова в тексті є степеневою функцією його рангу в частотному словнику.
Математично це виражається формулою f(r) ∝ ? ?, де частота слова обернено пропорційна його порядковому номеру в рейтингу популярності. На практиці це означає, що найпоширеніше слово (наприклад, англійське the чи українське "і") зустрічається приблизно вдвічі частіше, ніж друге за популярністю, втричі частіше, ніж третє, і так далі. Ця закономірність зберігається для тисяч слів, перетворюючи мовлення на статистичну систему.
Закон Ципфа не обмежується окремими мовами чи мовними сім’ями – він універсальний. Його виявлено в англійській, хінді, мандаринській, іспанській та сотнях інших мов. Більше того, закон працює навіть у нерозшифрованих текстах, зокрема в рукописі Войнича. Аналіз творів від "Гамлета" Шекспіра до "Походження видів" Дарвіна підтверджує сталу відповідність цьому правилу.
Попри багаторічні дослідження, єдиного пояснення причин виникнення цього ефекту досі немає. Сам Ципф висунув гіпотезу про "принцип найменшого зусилля": мовець прагне мінімізувати зусилля, частіше вживаючи знайомі слова, а слухач потребує точності, яку дають рідкісніші терміни.
Таким чином, закон виникає як баланс між ефективністю передачі інформації та енерговитратами мозку. Інші гіпотези пов’язують явище з механізмами пам’яті чи процесами соціального копіювання, коли популярні слова стають ще популярнішими за принципом "снігової кулі".
Хоч остаточного пояснення немає, універсальність закону Ципфа свідчить: людська мова – це не лише інструмент висловлювання думки, а й частина глибшої фізичної структури реальності, яка керується законами статистики
Як українці називали один одного 100 років тому?
100 років тому в Україні набула особливого характеру нова культура іменування та звертань.
У побуті переважали зменшувально-пестливі форми імен. Просто імена були поширеними не всюди. Зокрема, у сільській місцевості – здебільшого серед старшого населення – заведено було звертатися за іменем і по батькові.
Як 100 років тому українці зверталися один до одного, читайте в матеріалі 24 Каналу.