24 Канал розповідає, чи існує "прокляття фараонів", яке стало штампом ледь не у більшості фільмів про піраміди та гробниці? Як воно має працювати, хто придумав його оновлену версію та чи варто всього цього боятися.

Читайте також 103 роки тому Говард Картер знайшов гробницю Тутанхамона

Звідки взялося "прокляття фараонів"?

Світ дізнався про те, що нині називають "прокляття фараонів", 100 тому. Тоді в долині Гізи відбувалися масштабні розкопки Долини Царів під керівництвом Говарда Картера, в ході який археологи знайшли гробницю Тутанхамона та безліч золотих прикрас. Ці новини стали сенсацією, привернули до Єгипту увагу всього світу, а вчених та всіх дотичних до розкопок зробили суперзірками. Який же був шок, коли ці зірки стали раптово помирати.

Найвідоміша смерть – загибель спонсора розкопок лорда Карнарвона. Він помре у 1923 році від запалення легень. Незабаром помруть і інші учасники експедиції. Ці смерті зацікавили журналістів – ті не хотіли простих пояснень, а вигадали давнє прокляття.

Джордж Герберт, п'ятий граф Карнарвон – перша та найвідоміша жертва "прокляття" за кілька місяців до смерті / фото – The Times

Першою про нього написала престижна газета New York Times, повідомивши, що після відкриття гробниці фараона в дім Картера заповзла кобра та вбила його канарейку. Газета додала, що єгиптяни вірять, що це поганий знак і може бути проявом гніву фараона за те, що його потурбували.

Цю тему підхопив британський таблоїд Daily Mail, який і досі регулярно "тішить" сенсаціями. Журналіст та археолог Артур Вейгалл почав "розкручувати" сюжет, але коли серед жертв вже були не лише птахи, але й люди, пазл ніби сам склався і "прокляття фараона" стало "фактом".

Далі "Сарафанне радіо" почало носити історію про нібито знайдену в піраміді клинописну табличку, де чітко пояснювалося, що смерть знайде всякого, хто порушить сон фараона. От тільки єгиптяни не писали на клинописних табличках, а використовували для цього папіруси та стіни, виключення було лише для дипломатичного листування. Традиція писати на табличах в Єгипті – більш пізня й з'явилася вже в часи елінізму.

Як мумії стали суперзірками?

Цікаво, що активно розкручував тему знаменитий Артур Конан Дойль. Батько Шерлока Голмса дуже цікавився потойбічним світом й зробив чимало для популяризації цієї історії. Єгипетська тема довго займала письменника. Він навіть присвятив їй свій текст "Перстень Тота". Той, своєю чергою, разом з газетними статтями про "прокляття фараонів" надихнули Голлівуд та створення циклу фільмів про Мумію, які були дуже популярними у 1930-ті, зробивши її класичним монстром всесвіту компанії Universal.

Афіша знаменитого фільму про Мумію 1932 року з легендарним Борисом Карлоффом у головній ролі / фото – Los Angeles Public Library

Також про "прокляття фараонів" писала Агата Крісті, а до неї – Джейн Остін та інші відомі письменники.

Саме так, відомі нам з дитинства фільми про жерця Імхотепа та його кохану принцесу Анхесенамон – це рімейки фільмів 1930-х. Так само як і французький фільм жахів "Привид Лувру".

А що ж прокляття, воно існує?

Мусимо розчарувати фанатів окультизму, адже "прокляття фараонів" насправді не існує (як у будь-яке інше). Точніше, воно існувало, але діяло не так, як ми звикли вважати.

Річ у тім, що давні єгиптяни, коли ховали своїх фараонів, дійсно обіцяли проклясти всіх, хто їх потурбує, але грозилися не швидкою смертю, а розплатою в загробному світі на Великому суді Осіріса. Оскільки єгиптяни вірили в життя після смерті, то загроза бути розірваним лютим крокодилопсом Амміт видавалася цілком реальною та була дієвою.

Суд Осіріса, фрагмент "Книги мертвих", в центрі сидить Амміт / фото – Бритаський музей

Тому прокляття діє на тих, хто вірить у давніх богів, натомість християн, представників інших сучасних релігій та просто атеїстів турбувати ці речі не повинні. Тому сміливо лізьте до давніх гробниць та усипальниць, якщо це дозволяє робити туристичний гід.

Але ж люди дійсно вмирали, що з ними ставалось?

Так, вмирали, але треба зважати на рівень тогочасної медицини, відсутність елементарних ліків і звички не дотримуватись правил гігієни навіть представниками еліти. Тому ж лорду Карнарвону на момент смерті було 58 років, він потрапив зі звичної йому Англії у Єгипет, де був геть інший клімат – високі температури (до 50 градусів), вологість та москіти. Плюс страшна антисанітарія.

Говард Картер досліджує золотий саркофаг фараона, ігноруючи перестороги про прокляття, жовтень 1925 року / фото – Вікіпедія

Все це стрес для організму європейців й дивуватися "раптовій" смерті людини похилого віку точно не варто – підстав опинитися в реанімацій вистачає і без втручання фараонів.

А от, чому "прокляття" не накрило самого Говарда Картера – ще те питання. Він працював на розкопках значно довше і не мав ніяких проблем. Помер він лише у 1939 році, але не від прокляття фараонів, а від лімфоми Ходжкіна у віці 64 років. Тому туристам боятися спускатися до гробниць не варто – злий Амміт по вас не прийде. Звісно, якщо ви не вірите в суд Осіріса.

Ще один популярний міф – про Атлантиду. 24 Канал розбирав цю історію та розповідав, хто вигадав таємничий острів, а також як Атлантида нині стала частиною конспірологічних теорій та надихає мережевих пустунів на нові фейки.