Саме тому цей випадок привернув увагу дослідників. Замість звичайної павутини хижак використовує складний механізм, у якому жертва фактично сама запускає пастку. Павук при цьому залишається на безпечній відстані. Таку стратегію помітили у крихітного нічного павука з півночі Австралії. Його павутинна конструкція працює настільки різко й точно, що науковці вже називають цей спосіб полювання безпрецедентним, пише ВВС.
Цікаво Чим насправді пахне океан та море: це зовсім не сіль, як нам усім здавалося
Що це за чудова істота?
Професор Аджай Нарендра, який очолював дослідження, пояснив, що ця павутинна пастка має "винятково високу потужність". Коли механізм спрацьовує, мураху буквально відкидає у більшу сітку. За словами науковця, у цей момент комаха зазнає навантаження, що "в 15 разів більший за критичні навантаження, які переживають пілоти реактивних літаків".
Під час спостережень виявилося, що павук полює саме на зелених мурах. Інші нічні мурахи, яких дослідники випускали поруч із пасткою, його не цікавили. Через це науковці припускають: у павутинні можуть бути феромони, які приваблюють і водночас дратують саме цей вид мурах. Нарендра назвав такий випадок безпрецедентним.
Здається, це єдиний випадок, коли павутиння павука створене для ловлі лише одного виду здобичі і коли механізм спрацьовує завдяки самій здобичі, а не павуку,
– зазначив він.
Мураху відкидає у павутину з неймовірною силою / Колаж 24 Каналу
Новий павук належить до роду Propostira. Першим його помітив біомедичний дослідник Грег Андерсон, який також займається вивченням павуків і фотографує їх.
Чому павук чекає, поки мураха сама запустить пастку?
Найцікавіше в цьому механізмі те, що павук не атакує мураху першим. Він фактично залишає їй "гачок" – маленький шовковий конус, до якого сходяться натягнуті нитки. Коли мураха кусає цю частину пастки, вона сама запускає механізм. Після цього натягнуті павутинні нитки різко скорочуються, і комаху відриває від поверхні.
За даними дослідників, пастка спрацьовує приблизно за 42 мілісекунди, а мураху може підкинути більш ніж на 30 сантиметрів угору. Швидкість такого ривка сягає близько 4,4 метра за секунду. Науковці також звернули увагу, що павук поводиться дуже обережно. Він не підбігає до здобичі одразу після спрацювання пастки, а чекає, поки мураха остаточно заплутається у більшій сітці. Лише тоді хижак наближається і обмотує її павутиною.
Імовірно, така стратегія потрібна саме через небезпечність зелених мурах. Вони не лише кусаються, а й можуть швидко привернути інших мурах із колонії. Тому павук ніби "вибиває" окрему комаху з маршруту і переносить її на безпечну для себе відстань.