Щоправда, винахід виявився зовсім не радянським. А самі трикутники були не такими вже досконалими. Докладніше про пірамідки з молоком у Радянському союзі розповість 24 Канал.
До теми Чому в СРСР контролювали розміри сірникової коробки: секрет розкрито
Чому вирішили розливати молоко в пірамідки?
За однією з версій, наприкінці 1930-х років у відомому французькому науково-популярному журналі La Science et la Vie вийшла стаття про містичні властивості єгипетських пірамід. Одним з авторів був хімік Жак Берж'є. Він стверджував, що пірамідальна форма начебто не дозволяє продуктам, поміщеним усередину, псуватися або розкладатися. Зокрема, за його словами, у картонній копії піраміди Хеопса м'ясо довше залишалося свіжим, а кров не згорталася. Також можна було прочитати й інші теорії – нібито сон у правильному тетраедрі омолоджує, леза для гоління самозаточуються, а молоко не скисає.
Цей матеріал вийшов 1 квітня та був жартівливим, а всі аргументи авторів зводилися до абсурду. Однак авторитет журналу був досить високим і більшість людей сприйняла написане як істину. Серед тих, хто повірив, був і шведський винахідник Ерік Валленберг з лабораторії Рубена Раузінга. Після прочитання він загорівся ідеєю допомогти виробникам молока знизити витрати. Як розповідає легенда, хворіючи на застуду, Ерік побачив уві сні картонний циліндр, кінці якого стискаються у різних напрямках, утворюючи на виході упаковку тетраедричної форми. І ось, у 1944 році прототип такої тари був випущений у Швеції.
Ерік Валленберг / Фото Tetra Pak / Flickr
У 1951 році на світ з'явилася AB Tetra Pak. Її засновник – вищевказаний Рубен Раузінг, у лабораторії якого працював Валленберг. Невдовзі компанія представила технологію Tetra Classic – упаковку у формі тетраедра. Це піраміда з чотирма гранями, кожна з яких утворює правильний трикутник. Сама ж назва Tetra Pak – це скорочення від "тетраедрична упаковка". Компанія взяла собі таке ім'я саме на честь своєї першої розробки, мовиться на сайті Tetra Pak.
Tetra Classic завоювала симпатію не лише виробників, а і споживачів. Перші оцінили мінімум відходів і автоматизацію процесу. М'який картон, з'єднаний з поліетиленом, згортався у циліндр, основа циліндра зварювалася, потім усередину наливали молоко, автомат робив ще дві спайки та зрізав готову упаковку. Все просто та практично повна відсутність відходів. Натомість споживачам сподобалася практичність таких картонних тетраедрів. На відміну від скляної тари, нова упаковка не могла розбитися. Крім того, люди вірили у чарівні властивості пірамідки – начебто молоко мало зберігатися довше.
Молоко у пірамідках завоювало симпатію не лише виробникам, а і споживачам / Фото Tetra Pak / Flickr
Але реальність виявилася не такою райдужною. Пірамідальна форма була дуже незручною для транспортування. Хоча для перевезень і створили спеціальні шестигранні кошики, проте вони не дозволяли щільно розмістити молоко у кузові. Також багато порожнього простору залишалося після укладання "трикутників" у прямокутні коробки.
У підсумку витрати під час транспортування повністю нівелювали переваги виробництва. А коли стало зрозумілим, що у пірамідках молоко скисає так само, як і у звичайних пляшках, – розлив у Tetra Classic утратив будь-який сенс. І виробники молока почали поступово відмовлятися від цієї технології.
Зрештою на заміну Tetra Classic прийшла більш звична нам технологія Tetra Brik. Упаковки у формі цеглинки виявилися набагато міцнішими, дешевшим під час перевезень і зручнішими для зберігання. Тож виробники перемкнулися на них.
Як молоко у трикутниках потрапило в СРСР?
У той час, коли світ відмовлявся від провальної технології, AB Tetra Pak загрожував відхід із ринку. І Раузінгу треба було знайти вихід. І він його знайшов в особі СРСР.
У ті часи у Радянському союзі молочну продукцію пакували у скляну тару. Можливості для виробництва картонних пакетів у країні не було, також давалася взнаки загальна відсталість промисловості та технологій. Лише у Москві за 1960 рік понад 67% скляних пляшок розбивалися під час транспортування.
У підсумку радянські чиновники, вражені новою технологією, вирішили закупити лінії з виробництва подібних пакетів. До того ж Tetra Pak переконував, що у його пірамідках молоко зберігатиметься до 4 діб за кімнатної температури. Ще одним важливими аргументом стала доволі низька ціна виробничої лінії.
У 1959 році на Черкізовському молочному заводі у Москві почала працювати перша лінія Tetra Pak. А вже за 4 роки пірамідальні упаковки виробляли на 12 підприємствах країни. І зрештою на радянських прилавках з'являються ті самі пірамідки. Окрім незвичайної форми, вони ще запам'ятовувалися своїм дизайном – білі упаковки з характерними блакитними та червоними трикутниками, а на смугах між ними великими літерами було написано "МОЛОКО". Крім того, у червоних пакетиках продавали молоко підвищеної жирності.
Виробництво молока у трикутниках на Серпуховському молокозаводі під Москвою, 1981 рік / Фото з колекції Серпуховського історико-мистецького музею
Чи прижилася ця технологія у Радянському союзі?
Радянський союз отримав від шведів усе готове – і лінію, і технології. А разом із ними і проблеми, які створювала Tetra Classic. І країна нічого не зробила, аби усунути недоліки.
Таким чином, радянські виробники зіткнулися з тим самим, що і шведські, – трикутні пакети було дуже незручно та неефективно перевозити. Ба більше, така упаковка стала справжнім випробуванням для споживачів і магазинів.
Передусім, трикутники були дуже не надійними, зробленими з картону та поліетилену поганої якості. Водночас на заводах не виходило добре скріпити шви, і вони постійно розклеювалися. Як наслідок, у магазинах такі пакети доводилося тримати у спеціальних металевих кошиках, на дні яких майже завжди стояла калюжа прокислого молока. Крім того, молочні калюжі постійно утворювалися в авоськах і холодильниках.
Трикутники з молоком зберігали та перевозили у спеціальних шестикутних кошиках / Фото взято із соцмереж
Ще одна проблема – трикутники були доволі незручними для споживача. Щоб їх відкрити, потрібно було відрізати куточок ножицями або ножем. І часто це призводило до того, що молоко виплескувалося повз склянку. Щільно закрити пакет також було неможливим, через що продукт швидко псувався. Ба більше, такі упаковки займали у холодильнику нераціонально багато місця.
Радянські рекомендації, як зберігати трикутні пакети з молоком / Фото взято із соцмереж
Чому ж СРСР не відмовився від Tetra Classic?
Так легко відмовитися від невдалої технології СРСР не міг. Головною причиною була технологічна відсталість. Таким чином, у країни не було альтернативи. Заводи з розливу були налаштовані лише під це обладнання. А змінювати його на нове не поспішали, оскільки воно мало відпрацювати свій ресурс і за нього заплатили гроші.
Інша причина – на відміну від ринкової економіки, у Радянському союзі на такі витрати легко заплющували очі. Річ у тім, що основний і немалий дохід країна отримувала від продажу сировини за кордон, і це дозволяло нехтувати внутрішніми збитками.
Лише у середині 1980-х СРСР почав відмовлятися від провальної технології. Тоді країна переживала епоху Перебудови, і сюди масово почали надходити зарубіжні технології, а підприємства – модернізуватися.
Які секрети приховує гранована склянка?
Ще одним із символів СРСР була гранована склянка. І створили її не у часи Радянського союзу, а набагато раніше.
Що цікаво, Віра Мухіна до цього немає жодного стосунку. За деякими даними, відома архітекторка могла лише удосконалити форму гранованої склянки. Проте документальних підтверджень її причетності до дизайну немає.
Більше про історію гранованої склянки та чому вона має саме 16 граней – читайте у матеріалі 24 Каналу.