Але якщо ми коли-небудь захочемо жити далеко від Землі тривалий час, нам доведеться там і розмножуватися. Це означає потребу знайти спосіб витримувати незвичні умови, пише BBC.
Цікаво Астронавти теж люди: як у космосі миються, приймають душ, ходять у туалет, перуть одяг
Що кажуть про це науковці?
Докторка Ніколь Макферсон зацікавилася ідеєю розмноження у космосі після перегляду космічного документального фільму разом із чоловіком. Вона працює старшою викладачкою Університету Аделаїди в Австралії та є керівницею групи біології сперми та ембріонів у Freemasons Centre for Male Health and Wellbeing.
"Те, що починалося як невеликий, радше розважальний науково-фантастичний побічний проєкт… тепер перетворилося на вагому сферу досліджень", – каже Макферсон.
Читаєте новини на сайті 24 Каналу? Тоді маєте шанс виграти круті подарунки. Шукайте клікабельні гаджети у матеріалах розділу "Інновації" на Техно 24 та беріть участь у розіграші навушників і смартфона OPPO Reno15 F. Техноподарунки вже чекають своїх нових власників!
Разом із командою дослідників вона вимірювала здатність сперматозоїдів орієнтуватися в лабіринті, створеному для імітації репродуктивного тракту, за умов мікрогравітації, подібних до космічних.
У підсумку науковці виявили, що частина сперматозоїдів фактично губилися: на 50% менше клітин досягало кінця лабіринту порівняно з контрольною групою за нормальної гравітації.
Хоча дослідження не відтворювало гравітаційні умови конкретних планет, таких як Марс, Макферсон зауважує, що воно показало роль земної гравітації у нормальній поведінці сперматозоїдів. За її словами, це підкреслює, що існує фундаментальна гравітаційна сила, яку сперматозоїди використовують у природному зачатті.
Однак проблеми гравітації стосуються не лише зачаття. Дослідники також вивчали вплив мікрогравітації на перші 24 години розвитку ембріонів у мишей.
"Ми побачили гірші результати – тобто слабший розвиток ембріонів і гірші характеристики на ранній стадії", – зазначає Макферсон.
Доктор Фаті Каруя, старший науковий співробітник NASA, додає, що мікрогравітація впливає на те, як клітини діляться, організовуються та взаємодіють. А це все ключові процеси для запліднення та раннього розвитку ембріона.
Чи можна народити дітей у космосі: дивіться відео
Яка існує друга велика проблема у космосі?
Мовиться передусім про радіацію. Вже відомо, що вона шкодить статевим клітинам – спеціалізованим клітинам, з яких розвиваються сперматозоїди у чоловіків і яйцеклітини у жінок.
Магнітне поле Землі захищає нас від найгіршого космічного випромінювання, але поза його межами, зокрема на Марсі, ситуація інша.
Фахівець з авіаційної медицини Наукового університету здоров'я у Туреччині доктор Абдуррахман Енгін пояснює, що галактичне космічне випромінювання (ГКВ) утворюється внаслідок космічних подій, таких як вибухи зірок – так званих наднових. Такі вибухи викидають частинки, які можуть проникати крізь захист космічних апаратів і глибоко в людські тканини – значно глибше, ніж випромінювання, з яким ми стикаємося на Землі.
Він провів дослідження, щоб відповісти на просте запитання: чи перевищить рівень ГКВ під час гіпотетичної вагітності в майбутній місії на Марс межі радіації, які вважаються безпечними для вагітності на Землі. І відповідь, скоріш за все, є ствердною.
Під час приблизно шестимісячної подорожі від Землі до Марса вагітна астронавтка може зазнати сумарного опромінення від 90 до 300 мілізівертів. Це значно перевищує рекомендовану Національною радою США з радіаційного захисту та вимірювань межу у п'ять мілізівертів для професійного опромінення під час вагітності.
Такий високий рівень може становити значні ризики для ембріонів і плодів на ранніх стадіях розвитку, потенційно пошкоджуючи їхню ДНК.
Швидкий поділ клітин і формування органів на ранніх етапах означають, що навіть незначні порушення в структурі ДНК, її відновленні або в рості клітин можуть призвести до наслідків на все життя,
– підкреслює Енгін.
Ці ризики включають викидень, затримку росту, вроджені аномалії, неврологічні дефекти та підвищений ризик раку протягом життя дитини.
Доктор Енгін каже, що певні технології, як захист космічних апаратів або планування місій під час певних фаз сонячного циклу, можуть зменшити ризики, але ГКВ "надзвичайно складно" повністю заблокувати.
За словами Каруї, радіація та мікрогравітація разом "впливають на біологію на фундаментальному рівні", але є й інші виклики.
Космічні польоти також порушують гормональну регуляцію, цикли сну та добові ритми, які тісно пов'язані з репродуктивним здоров'ям,
– зауважує він.
Науковець пояснює, що поєднання цих факторів може впливати на все – від якості сперматозоїдів або яйцеклітин до гормонів, необхідних для росту плода під час вагітності.
Чим космічна радіація відрізняється від Чорнобильської: дивіться відео
Як захистити астронавтів?
Хоча розуміння того, чи можуть люди розмножуватися у космосі, є ключовим для підтримання життя поза Землею. Але професор молекулярної та клітинної біології Упсальського університету у Швеції Ян-Бернд Штукенборг наголошує на іншому питанні, а саме на захисті астронавтів.
За його словами, навіть якщо люди ще не розмножуються у космосі, астронавти та їхні статеві клітини вже зазнають впливу цих умов, і дослідження впливу радіації може допомогти знайти способи їх захистити.
Якщо є проблема зі шкірною клітиною після космічної подорожі, вона загине разом із вами. Але пошкодження статевих клітин може передаватися наступному поколінню, навіть якщо астронавти ще не намагаються розмножуватися в космосі. Тому, я вважаю, такі дослідження – надзвичайно важливі,
– наголошує Штукенборг.
Макферсон додає, що подальші дослідження можуть допомогти нам зрозуміти більш фундаментальні аспекти людської біології. Наприклад, її дослідження показало, що сперматозоїди, які змогли дістатися кінця лабіринту, мали риси, що давали їм переваги під час запліднення та раннього розвитку.
"Якщо ми зможемо краще зрозуміти, що саме дозволяє цим сперматозоїдам досягати мети… ми зможемо відбирати їх для ЕКЗ", – зазначає науковиця.
А як щодо жінок у жінок?
Експерти також визнають, що з урахуванням більшої кількості жінок у космосі дослідження мають бути розширені, щоб уникнути гендерного перекосу в бік чоловіків.
Дослідження, на яке посилається Штукенборг, свідчить, що жінки-астронавтки під час тривалих місій переважно використовують протизаплідні пігулки, щоб зупинити менструацію.
Але вплив космічного середовища на менструальний цикл потребує подальшого вивчення, каже Макферсон.
"Це те, що ми насправді ще не змогли оцінити", – каже вона.
Каруя зауважує: є дані про можливий вплив радіації на функцію яєчників, тоді як мікрогравітація може перешкоджати дозріванню яйцеклітин. І одна з найбільших прогалин у знаннях, за його словами, стосується самої вагітності.
Ми практично не маємо сучасних даних про те, як відбувалася б вагітність ссавців повністю у космосі, особливо щодо імплантації, розвитку плаценти та формування органів,
– підкреслює дослідник.
Щоправда, майже всі погоджуються в одному – роботи попереду багато, і вона є критично важливою.
Дивіться відео про народження у космосі
Хто полетить на Місяць у місії Artemis 3?
NASA готує новий етап місячної програми Artemis. На початку червня агенство презентувало команду астронавтів, які візьмуть у ньому участь. До складу основного екіпажу увійшли Ренді Брезнік, Френк Рубіо, Боб Хайнс, Лука Пармітано та Андре Дуглас.
Цей етап став логічним продовженням успішного завершення місії Artemis 2, під час якої у квітні 2026 року четверо астронавтів уперше за понад 50 років здійснили обліт Місяця. Тепер перед новою командою стоять ще складніші технологічні завдання, які вимагають бездоганної координації між державним агентством та приватними партнерами.
Докладніше про кожного з астронавтів, які візьмуть участь у місії Artemis 3, – в матеріалі 24 Каналу.