Виникла ця легенда після грандіозного тріумфу археології, але навіть не факт, що розвіялася до сьогодні. 24 Канал розповість про все це докладніше.
Дивіться також Не лише піраміди та фараони: факти про Єгипет, які точно здивують
"Прокляття фараонів": як газетна качка перетворилася на голлівудський міф?
Кожен, хто хоч раз дивився пригодницькі голлівудські фільми про єгипетські піраміди, знає це моторошне "правило": варто лише потурбувати спокій стародавнього правителя, як на археологів впаде смертельна кара. Проте реальна історія виникнення цього міфу навіть цікавіша за кіносценарії.
Річ у тім, що за "прокляттям фараонів" стоять не стародавні жерці, а цілком конкретні люди з плоті та крові, які жили на початку ХХ століття. Почалося все у листопаді 1922 року, коли британський археолог Говард Картер за фінансової підтримки лорда Джорджа Герберта Карнарвона здійснив відкриття, яке назавжди змінило світ археології.
Він знайшов практично недоторкану гробницю юного фараона Тутанхамона. Скарби, що пролежали під піском понад 3000 років, засліплювали розкішшю. Але – разом із золотом світ отримав і одну з найстійкіших легенд в історії людства. Збілгися низка обставин – журналісти прагнули більших сенсацій, публіка вимагала містики, а науковці хотіли уваги.
Чи існувало насправді "прокляття фараонів": дивіться відео Щодочого
У результаті виникла історія про зловісну змову потойбічних сил. "Матір'ю" сучасного міфу про прокляття стала популярна англійська письменниця Марі Кореллі. У березні 1923 року вона опублікувала в газеті New York World лист, де застерігала дослідників від розграбування гробниці.
Кореллі стверджувала, що має переклад стародавнього арабського тексту, який обіцяв: "Смерть прилітає на крилах до того, хто ввійде до гробниці фараона". Ця фраза миттєво розлетілася світовою пресою, хоча жодного подібного напису в усипальниці Тутанхамона насправді ніколи не існувало.
Далі більше – справжній вибух у медіа стався тоді, коли через кілька тижнів після цього попередження, 5 квітня 1923 року, лорд Карнарвон раптово помер у каїрському готелі. Причиною смерті 56-річного аристократа стало банальне зараження крові та пневмонія, але преса проігнорувала той факт, що лорд мав вкрай слабке здоров'я ще з 1901 року, коли потрапив у важку автомобільну аварію.
Для газетярів цей чоловік став першою жертвою "гніву мумії". Але сухі факти спростовують прокляття – більшість учасників експедиції Картера насправді прожили довге життя, а сам археолог помер через багато років після відкриття гробниці.
Докладний документальний фільм про те, що сталося після відкриття гробниці Тутанхамона: дивіться відео Get.history
Хто з відомих людей підтримав містичну версію?
Олію у вогонь підлив не хто інший, як творець Шерлока Холмса – сер Артур Конан Дойл. Письменник, який на той час серйозно захоплювався спіритизмом та окультизмом, публічно заявив, що смерть Карнарвона могла бути спричинена "елементалями" – надприродними духами, яких єгипетські жерці нібито створили для охорони спокою фараона.
Коли авторитет такого масштабу підтверджує містичну версію, публіка остаточно втрачає критичне мислення. А тут ще й додалася вже відома на той час історія журналіста Бертрама Флетчера Робінсона.
У 1904 році він опублікував сенсаційну статтю про прокляту кришку саркофага єгипетської жриці в Британському музеї, а потім помер у 36 років. Після гаму навколо гробниці Тутанхамона публіка знову згадала його розслідування і заговорила про помсту мумії.
Сучасні вчені давно розвінчали ці містичні теорії. Дослідження показують, що у закритих гробницях дійсно можуть розвиватися небезпечні види цвілевих грибів, здатні викликати важкі легеневі інфекції у людей із послабленим імунітетом. Проте для кінематографа наукові пояснення виявилися надто нудними.
Голлівуд швидко зрозумів, що страх перед стародавнім прокляттям продається набагато краще, ніж розповіді про бактерії. І перетворив вигадку журналістів на безсмертний штамп попкультури.