Загадкове та швидкоплинне відчуття дежавю: що це таке та в чому його феномен
- Дежавю – це швидкоплинне відчуття, ніби ви вже пережили ідентичну ситуацію, хоча насправді це не так.
- 97% людей хоча б раз у житті стикалися з цим феноменом, який є помилковим відчуттям знайомого.
Дежавю – одна з найзагадковіших примх нашої пам'яті. За оцінками, 97% людей хоча б раз у житті стикались із цим феноменом.
Здебільшого це лише швидкоплинне відчуття, яке змушує нас завмерти на мить. Але потім усе повертається до норми. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Cleveland Clinic.
Цікаво Наука каже, що ваш мозок працює як серіал: і ось що запускає кожен епізод
Що ж таке дежавю?
У перекладі з французької déjà vu означає "вже бачив". Це швидкоплинне відчуття, ніби ви вже пережили абсолютно ідентичну ситуацію в минулому, хоч насправді це не так. До прикладу, ви відвідуєте нове місце, і у вас складається відчуття, ніби ви там були раніше.
За словами доктора медичних наук Джина Хурі, дежавю – це помилкове відчуття знайомого. Ваш мозок створює відчуття, що ви вже були в певній ситуації, хоча насправді це не так. Тому ви не можете вийняти її з пам'яті та не можете розпізнати реальну ситуацію.
Дежавю – це неймовірно. З наукової точки зору це невідповідне відчуття знайомства з тим, що насправді є незнайомим. Але те, що справді захоплює, – що ваша пам’ять говорить вам одне, але ви знаєте та розумієте: те, що ваша пам’ять вам говорить, є неправильним",
– зауважив старший викладач Школи психології та неврології Сент-Ендрюського університету доктор Акіра О’Коннор у коментарі BBC.
У яких ситуаціях воно виникає?
- Ви розмовляєте з кимось, і раптом вас охоплює відчуття, що ви вже говорили про це раніше. Можливо, навіть здається, що ви вже знаєте, що скаже співрозмовник.
- Ви стоїте у черзі у кав'ярні та відчуваєте, що вже бачили все це раніше. Зокрема. інші відвідувачі стоять саме там, де ви їх пам'ятаєте.
- Ви вперше завітали в гості друга, але планування, освітлення або навіть аромат викликають стійке відчуття, що ви вже бували тут раніше.
"Зазвичай існує невідповідність між почуттям знайомості та розумінням того, що ситуація не повинна здаватися знайомою", – зазначає доктор Хурі.
Які причини дежавю?
Дежавю може виникнути як з позитивних, так і негативних причин. Деякі дослідники припускають, що ви можете бути більш схильні до цього явища, якщо маєте високий рівень освіти, багато мандруєте або пам'ятаєте свої сни. Водночас це явище є ознакою того, що частина мозку, яка перевіряє факти, функціонує добре та допомагає вам точно запам’ятовувати ситуації чи події.
Однак дежавю можуть спровокувати й деякі проблеми із самопочуттям і здоров'ям:
- втома або недосипання: якщо ви не отримуєте достатньої кількості повноцінного сну, це може порушити процеси розпізнавання в мозку;
- стрес і тривога: під час стресу ваш мозок може змінити те, як ви сприймаєте та обробляєте інформацію;
- мігрені: біль під час мігрені може дезорієнтувати й ускладнювати сприйняття нової інформації та спогади;
- деменція: люди, які страждають на лобно-скроневу деменцію, часто відчувають постійне відчуття дежавю та схильні намагатися раціоналізувати цю ілюзію;
- скронева епілепсія та судоми: судоми, обмежені скроневою часткою, можуть викликати збої, які викликають відчуття дежавю.
Які процеси в організмі його викликають?
На думку доктора Хурі, дежавю виникає через порушення зв'язків між ділянками мозку, які відповідають за пригадування та впізнавання. Це збій, який стирає межу між спогадом і новим досвідом. Іншими словами, це відбувається, коли виникає непорозуміння між двома частинами вашого мозку: тією, що відповідає за спогади (скронева частка), та тією, яка відповідає за сприйняття нової інформації (гіпокамп).
Доктор О’Коннор додає: є частина мозку в медіальній скроневій частці (розташована біля вилиць і вух). Вона пов'язана із записуванням спогадів і дає нам відчуття, що ми щось пам'ятаємо. У передній частині є ще одна частина мозку – лобова кора. Вона пов’язана з тим, що ми називаємо пізнанням вищого порядку – такі речі, як міркування, ухвалення рішень і перевірка фактів.
Дежавю може виникнути, коли з тих чи інших причин щось порушується у медіальній скроневій частці й викликає відчуття, що нам щось знайоме. Тоді мозок перезбуджується та починає сигналізувати, що ви були в цьому місці чи переживали подію або ситуацію раніше. Тоді у вас виникає свідоме відчуття чогось знайомого.
– продовжив він.
Вважають, що це відчуття проходить через лобову кору, де мозок визначає, чи є ймовірність, що ви переживали цю ситуацію раніше. Коли процес перевірки фактів визначить, що це неможливо, лобова кора сповістить, що відчуття було помилкою, і таким чином цикл дежавю завершується.
Зверніть увагу! Дежавю – не єдина ілюзія пам’яті. Існує також жамевю (jamais vu), що є протилежним до дежавю та описує відчуття незнайомості з чимось, що вам насправді знайоме. Перекладається вони з французької як "ніколи не бачив".
Які ще є цікаві факти про мозок?
Учені з'ясували, що примати та люди з довгими пальцями мають і більший мозок. Річ у тім, що чим більше наші пальці, тим спритніше ми можемо оперувати предметами. А з появою нових моторних навичок зростали й "обчислювальні потужності" мозку. Тобто з'являлися нові можливості для розвитку точних рухів і навичок використання рук.
Наш мозок постійно змінюється. Починає він функціонувати ще, коли утворюється ембріон людини. І у перші роки трансформації мозку є більш помітними. Адже ми у цей час здобуваємо нові навички – мова, моторика тощо.
Згідно із сучасними дослідженнями, наш мозок краще сприймає нову інформацію у дитячому віці. Однак, за даними 2024 року, дорослі 20 – 30 років швидше опановували моторні навички під час онлайн-тренувань, ніж діти 8 – 14 років. Втім, у реальних офлайн-умовах діти були ефективнішими, ніж старші підлітки та молоді дорослі.