У лісах живе жук із дивним захистом: сморід, фекальна рідина, блювота й укус
Деякі дрібні істоти не тікають одразу, коли їх турбують. Вони мають іншу стратегію – зробити себе настільки неприємними, щоб нападник швидко передумав.
Стафілін пахучий не виглядає як істота, яку варто боятися. Це чорний жук із довгим тілом, якого легко не помітити під листям, камінням чи в траві. Але якщо його потривожити, він швидко покаже, чому має таку назву. У цього жука не один спосіб захисту, а цілий набір неприємних прийомів. Спершу – різкі захисні виділення. Потім – фекальна рідина й блювотна маса. А якщо й цього замало, стафілін може пустити в хід щелепи, пише Discover wildlife.
Цікаво Вона помирає – і ще 100 років годує океан: що відбувається з тілом найбільшої тварини планети
Що це за жук?
Стафілін пахучий, або Ocypus olens, англійською відомий як devil’s coach-horse beetle. Він належить до родини стафілінів і має дуже впізнавану поведінку: у разі небезпеки піднімає черевце догори, через що трохи нагадує скорпіона. Жала в нього немає. Але це не означає, що жук беззахисний. Навпаки – його оборона побудована на різкому запаху, їдких виділеннях і сильних щелепах.
Як виглядає цей жук / Колаж 24 Каналу
Саме запах є однією з причин української назви. Захисні речовини виділяються із залоз у черевці, коли жук відчуває загрозу.
Стафілін пахучий поширений у більшій частині Європи та в Північній Африці. Також його завезли до окремих регіонів США й Канади, зокрема до Орегону, Вашингтона, Каліфорнії та частини Британської Колумбії. Найчастіше він тримається вологих місць: його можна знайти в лісах, парках, садах, на луках, у живоплотах, під камінням, колодами або шаром опалого листя.
Як стафілін пахучий захищається?
Якщо жука потривожити, він може випустити різку суміш речовин із залоз у черевці. У джерелі йдеться про іридодіаль – сполуку з групи терпенів, а також 4-метилгексан-3-он – кетон із різким запахом. На цьому захист не закінчується. Стафілін може вистрілити фекальною рідиною з анального отвору. А ще – виділити їдку блювотну масу.
Для людини ці виділення не вважаються небезпечними. Але вони дуже неприємні, а для дрібної здобичі або ворога можуть мати значно сильніший ефект: така хімічна атака здатна пекти й тимчасово засліплювати.
Чому його краще не брати до рук?
Останній захист стафіліна – щелепи. Вони потрібні йому для полювання та розгризання твердих покривів інших жуків, зокрема жужелиць. Тому укус може бути болючим. Не смертельним і не справді небезпечним для людини, але достатньо неприємним, щоб вдруге не хотілося перевіряти його терпіння.
Стафілін пахучий – гарний приклад того, як маленька істота може компенсувати розмір поведінкою. Він не жалить, не має отруйного укусу й не нападає без причини. Але якщо його чіпати, відповідь буде швидкою: різкі виділення, брудна рідина, блювота – і, в крайньому разі, болючі щелепи.