Кажуть, що Юрій Кульчицький начебто вигадав каву та навчив її пити Європу. Це правда, але насправді все було трохи інакше. Докладніше про те, як вигадали каву та чи був це українець, – розповідає 24 Канал з посиланням на Britannica та Ukraine History.

До теми Чому заварна кава вдома може бути не смачною та як це виправити

Як з'явилася кава?

Єдиної версії, де вперше почали пити каву, не має. Історики мають спільну думку лише щодо одного факту – кавові зерна вперше почали вирощувати в Ефіопії на плато Кефа (Каффа). Звідси й пішла назва рослини.

Одна з поширених теорій про відкриття кави в Ефіопії розповідає, що IX столітті нашої ери пастух на ім'я Калдим помітив, що кози стають значно бадьорішими після поїдання ягід з вічнозелених кущів. Він відніс ці ягоди у місцевий монастир, де ченці скуштували їх і переконалися в ефекті. Згодом вони почали вживати відвар із цих ягід, аби не засинати під час тривалих нічних служб. Крім того, історики встановили, що в цей самий час одне з африканських племен уже використовувало ягоди кави як дієвий енергетик.

Але каву тривалий час не варили у звичному для нас вигляді. Вперше робити це почали у Південній Аравії на території сучасного Ємену. Вважають, що сюди кавові зерна потрапили разом із кочовим племенем, яке перемістилося з Ефіопії. Місцевим жителям дуже сподобався напій, який готували з кавових зерен, тому на Аравійському півострові почали вирощувати цю культуру. За іншою популярною легендою, каву відкрив людству шейх із Ємену Абд-аль-Кадир. Йому приписують декілька відомих цитат щодо властивостей напою з кавових зерен.

Саме з Ємену почалася світова популярність і поширення кавових бобів. Майже 200 років ця країна була єдиним постачальником кави на зовнішній ринок – у країни Близького та Середнього Сходу. Потім кавові плантації з'явилися в Азії та інших країнах.

Коли каву привезли до Європи?

На Європейський континент кава потрапила лише у XVII столітті. Також існує кілька версій, хто першим завіз кавові зерна. За однією з них, завдячувати маємо венеційським купцям, і сталося це в 1615 році. Спершу каву тут не прийняли – церква, яка тоді мала величезний вплив, засудила цей напій, назвавши його "чорною кров’ю мусульман". Духовенство запевняло, що кава має згубний вплив на душі християн і є шкідливою для здоров’я. Але згодом все ж каву у Венеції полюбили, і у 1647 році тут було відкрито першу в Європі кав’ярню.

За іншою версією, одними з перших, хто отримав кавові зерна та зміг виростити з них саджанці, були голландці. Попри сувору заборону арабських держав на вивіз зелених зерен, купець Петер ван дер Броке зумів отримати кілька зразків і доправити їх на батьківщину. У ботанічному саду Амстердама шведський учений Карл Лінней виростив сорт "Кава Арабіка", і за короткий час голландська плантація з'явилася в колонії на Цейлоні.

Ще одна теорія каже, що французькому королеві Людовіку XIV кавові зерна дісталися у подарунок від султана Ємену. Перше дерево було посаджено у Парижі у 1714 році. Потім саджанці вивезли в колонії, на кавові плантації Карибських островів і Південної Америки.

Перші дві кав'ярні у світі відкрилися раніше, ніж у Європі. Сталося це у 1554 році в Константинополі, який тоді входив до складу Османської імперії.

Який стосунок до культу кави у Європі має українець?

Сьогодні Австрія є кавовою столицею Європи. І саме з Відня почалося розповсюдження цього напою Західною Європою. Навчив австрійців пити каву український козак Юрій Кульчицький.

Битва за Відень і подаровані мішки із зернами кави

Під час однієї з битв наприкінці 1660-х років він потрапив у полон і був вивезений на Балкани, де досконало вивчив османську (турецьку) мову та добре ознайомився з місцевими звичаями. На початку 1670-х років Юрія викупили сербські купці для роботи перекладачем у Віденській східній торговій компанії. Так наш земляк потрапив до Відня.

У 1683 році 200-тисячна турецька армія пішла на Відень штурмом і взяла його в облогу. Коли місто охопила паніка, Юрій Кульчицький запропонував передати герцогу Лотарингії Карлу V прохання про допомогу. Він одягнувся як османський купець і разом зі своїм слугою перетнув лінію облоги міста та турецький тил. Крім того, що українець мав досить органічний вигляд, він ще наспівував турецькі пісні, то ж турки його прийняли за свого.

Згодом Юрій повернувся з листом-відповіддю, в якому повідомлялося, що допомога незабаром надійде, але потрібно трохи зачекати. За деякий час силами Карла V та польського короля Яна Собеського турецькі війська зазнали феєричної поразки, й облога з Відня була знята.

Міська влада Відня подарувала Юрію будинок у престижному районі та звільнила його бізнес від податків на 20 років. А на запитання польського короля, якої нагороди бажає сміливий воїн, – він відповів, що не потребує золота чи звання, а бажає лише 300 мішків кави.

За словами історика Тараса Чухліба, ще перебуваючи у турецькому полоні, Юрій Кульчицький призвичаївся до кави. Тому в його мудрій голові виникла геніальна, як потім виявилося, думка не лише про кавʼярню у Відні, а й про те, щоб зробити кавовий напій більш уживаним і доступним не тільки в Австрії, а й і в усій Європі.

Як Юрій привчив Відень до кави та круасанів

Спочатку бізнесмен-початківець розносив каву вулицями міста в чашечках на таці, а в серпні 1686 року в подарованому йому будинку відкрив кав’ярню "Під синьою пляшкою", декоровану в турецькому стилі. Спершу Кульчицький подавав каву без цукру, але вона не припала до смаку віденцям. Тож українець почав експериментувати: додав до кави цукор і молоко. Так з'явився рецепт "віденської кави".

Щоправда, українець не лише навчив Відень пити каву. Він також привчив Європу до круасанів. На знак перемоги над турками в його кав'ярні до кави подавали рогалики у формі османського півмісяця. Згодом вони набули широкого поширення в Австрії та опинилися у Франції. Туди їх перевезла донька австрійського імператора й дружина Людовіка XVI Марія-Антуанетта. У Франції ж австрійські рогалики Кульчицького стали відомим на весь світ як круасани.

Сьогодні в Австрії досі пам'ятають про Юрія Кульчицького. Зокрема, у Відні є вулиця на його честь – Kolschitzkygasse. Також тут встановлено пам'ятник українцю, а біля місця його кав'ярні – пам'ятну дошку.

Який сьогодні має вигляд кав'ярня Юрія Кульчицького у Відні: дивіться відео

У мережі показали цікавий напій на основі еспресо: що вийшло?

  • У мережі поділились простим рецептом кавового глінтвейну.

  • Для цього потрібна гранатова основа, міскатний горіх, бад'ян, кардамон, можна додати кориці.

  • Як приготувати кавовий глінтвейн – докладніше читайте в матеріалі.