Камери зафіксували на території парку звичайних лисиць. На відео тварини поводяться по-різному: одна лисиця занурюється у сніг, ніби приймає "снігову ванну", інша уважно винюхує здобич, а ще пара рудих влаштовує нічні перегони, розповідає WWF-Україна.
До теми На Одещині помітили найбільшого водного жука Європи: чому його краще не брати до рук
Усе це супроводжується характерними хрипкими звуками, за якими лисиць легко впізнати. Такі кадри важливі не лише для любителів дикої природи. Фотопастки використовують для наукового моніторингу в межах міжнародного проєкту LECA – "Supporting the coexistence and conservation of Carpathian Large Carnivores". Його мета – підтримати співіснування людей і великих хижаків у Карпатах та зберегти ці види, зазначає.
Що зафіксували пастки?
На одному з відео добре чути незвичні хрипкі звуки. Для лисиць це не просто шум, а частина складної системи спілкування. Сніг для лисиць – не лише частина зимового пейзажу. Він допомагає їм доглядати за хутром, полювати й зберігати тепло.
Дивовижні тварини / Фото WWF
Лисиці можуть качатися у снігу з гігієнічних причин. Так вони очищують густе хутро від бруду та паразитів. Крім того, сніг допомагає приглушити запах перед полюванням.
Ще одна важлива здатність лисиць – дуже гострий нюх. Тварина може відчути мишу навіть під метровим шаром снігу. Саме тому на відео видно, як лисиця уважно обнюхує кожен сантиметр землі. Холод сам по собі для цих тварин не є великою проблемою.
Від низьких температур їх захищає густе зимове хутро, а також шар снігу. На перший погляд може здатися, що занурення у сніг лише охолоджує, насправді пухкий сніг працює як природна теплоізоляція. Між сніжинками є багато повітря, і саме воно допомагає утримувати тепло біля тіла тварини. Тому м’який сніг не дає теплу швидко розсіюватися в повітрі.
Лисиці не впадають у сплячку. Вони залишаються активними протягом усього року, зокрема взимку. Аналіз світлин із фотопасток WWF-Україна на території Ужанського НПП показав, що в зимовий період лисиці зазвичай були активними вночі, і ця активність не залежала від коливань температури довкілля.
Як поводитися, якщо лисиці живуть поруч із людьми?
Лисиці давно пристосувалися до життя біля людських поселень. Вони можуть з’являтися поруч із туристичними стежками, пасіками чи господарствами. Але навіть якщо тварина здається спокійною або цікавою, наближатися до неї не варто.
Хоча лисиці звичайні адаптувалися до урбанізованих ландшафтів і часто живуть поблизу міст чи туристичних стежок, вони залишаються дикими істотами, а не домашніми улюбленцями. Важливо дотримуватися безпечної дистанції та не наближатися до них.
Найголовніше: не годуйте лисиць. Якщо тварина звикає отримувати їжу від людини, вона втрачає навички полювання, а отже – і здатність виживати в дикій природі самостійно. Крім того, лисиці можуть бути носіями інфекційних захворювань і паразитів, про що теж варто пам’ятати,
– зауважують експерти WWF-Україна.
Близькість диких тварин до людських осель може створювати труднощі для фермерів і пасічників. Водночас сучасні рішення дають змогу захищати майно без жорстоких методів, зокрема без відстрілу чи пасток.
Одним із таких способів є електроогорожі, або електропастухи. Вони створюють короткі імпульси високої напруги, які не завдають тварині фізичної шкоди, але формують стійкий неприємний рефлекс.
Після контакту з такою огорожею тварина зазвичай запам’ятовує, що на цю територію заходити не варто, і змінює маршрут.
Чому лисиця кричить уночі так моторошно?
Вони можуть видавати понад 40 різних звуків. Для порівняння: середній діапазон людського голосу становить приблизно 3 октави з гаком. У лисиць діапазон сягає 5 октав, тому вони здатні відтворювати понад 40 типів вокалізацій. Хрипкий гавкіт або різкий "крик" лисиці використовують у різних ситуаціях. Так вони можуть позначати межі своєї території, шукати партнера або попереджати інших тварин, що місце вже зайняте.
Як поводиться лисиця вночі: дивіться відео
Вночі цей звук легко переплутати з чиїмось криком. Особливо якщо надворі темно, вікно прочинене, а десь за парканом раптом лунає різкий крик.
У більшості випадків це не людина і не щось небезпечне – це лисиця. І кричить вона не тому, що їй боляче, інформує Sussex Wildlife Trust. Найчастіше такі моторошні звуки пов’язані з періодом розмноження.
У лисиць він припадає переважно на зиму: приблизно з грудня до лютого, а пік часто помічають у січні. У цей час тварини активніше перегукуються між собою, шукають пару й позначають присутність на своїй території.
Саме тому крик лисиці частіше чути тоді, коли ночі найдовші й найтемніші. Самки можуть видавати різкі пронизливі звуки, щоб привернути увагу самців. Самці теж кричать – зокрема, щоб показати конкурентам: ця територія вже зайнята. Іноді цей звук відповідає коротшому гавканню чи уривчастому крику.
Лисичий крик потрапляє в дуже неприємний для нас діапазон – він високий, різкий і схожий на людський голос. Мозок реагує миттєво: якщо звук нагадує крик людини, ми сприймаємо його як сигнал небезпеки. Навіть коли це просто руда тварина десь у кущах вирішує повідомити іншій лисиці про себе. У містах і селах такі крики можуть здаватися ще гучнішими. Між будинками звук відбивається від стін, подвір’їв, парканів, тому важко зрозуміти, звідки він іде.
Лисиця може бути не під самим вікном, а за кілька дворів – але здаватиметься, ніби вона стоїть поруч. Важливо й те, що лисиці не завжди живуть десь "у лісі". Вони давно навчилися триматися біля людського житла: на околицях міст, у парках, садах, біля полів і смітників. Там є їжа, укриття і менше великих хижаків.
Тому нічний крик лисиці біля будинку – не така вже рідкість. Це не означає, що тварина нападає або кличе на допомогу. Здебільшого вона просто спілкується. Так, дуже неприємно для людського вуха. Але для самої лисиці це не "моторошний крик", а звичайне повідомлення: "я тут", "це моя територія" або "я шукаю пару". Тож якщо вночі за вікном раптом пролунає звук, від якого холоне спина, не поспішайте вигадувати найгірше.
Чи справді лисиця хитра?
Лисиця не хитра так, як людина. Вона не будує підступних планів і не діє "зі злим умислом". Але вона дуже уважна, гнучка й обережна. А саме це люди найчастіше й називають хитрістю. Руда лисиця просто добре пристосовується до різних умов, повідомляє Britannica.
Вона може жити в лісі, полі, біля сіл, на околицях міст і навіть у великих мегаполісах. Для дикої тварини це серйозна перевага. Там, де інші види уникають людини, лисиця часто просто змінює поведінку: виходить уночі, шукає їжу тихіше, тримається непомітних маршрутів.
Саме здатність пристосовуватися до людського середовища вважають однією з найсильніших рис рудої лисиці. Її "хитрість" добре видно під час полювання. Лисиця може довго завмирати, слухати землю або сніг, а потім раптово стрибнути точно в місце, де ховається миша чи полівка. Це виглядає майже театрально – ніби вона щось прорахувала. Насправді працюють слух, досвід і дуже точний рух. У наукових описах таке полювання часто пояснюють не містикою, а сенсорними здібностями тварини: вона вловлює дрібні звуки здобичі й атакує в потрібний момент.
Є ще одна деталь, через яку лисиця здається розумнішою, ніж багато інших тварин. Вона не завжди з’їдає все одразу. Якщо їжі більше, ніж потрібно, лисиця може сховати залишки в землі, під листям або снігом і повернутися до них пізніше. Для людини це виглядає як запасливість і планування, хоча для самої тварини це природна стратегія виживання.
У містах лисиця поводиться ще цікавіше. Вона може користуватися тим, що залишає людина: сміттям, кормом для домашніх тварин, рештками їжі. Але це не означає, що вона "нахабна" чи "підступна". Вона просто швидко вчиться, де менше ризику і більше користі. Дослідження міських лисиць показують, що вони можуть бути сміливішими за сільських, але це не завжди означає, що вони винахідливіші. Іноді місто відбирає не найрозумніших, а тих, хто менше боїться нового.
Неймовірна історія про видру
Під водою, де водолази майже нічого не бачать, людям почала допомагати незвична "рятувальниця". Йдеться про видру, яку навчили брати участь у пошукових операціях у каламутних водоймах.
Тварина реагує на запахи та зміни у воді й може швидше вказати місце, де варто шукати людей або важливі докази. Як саме працює така система і чому видра виявилася корисною для рятувальників.