Беззахисна налякана тваринка загубила маму у вогняній стихії. Аби її врятувати – вогнеборці провели справжню спецоперацію, повідомляє ДСНС.
Раніше У Чорнобилі з'явилася справжня оаза, що приваблює лісових мешканців
Як рятували маленьке лосеня?
Рятувальники зазначають, що тварина сама до них прийшла з проханням про допомогу. Як видно на оприлюднених кадрах, лосеня лежало на дорозі та ледь дихало, і у цей момент його помітили представники ДСНС, які проїжджали повз.
Дивіться відео, як рятувальники зустріли лосеня
Згодом рятувальники напоїли лосеня водою й огорнули турботою. Далі після консультацій з представниками лісництва, зоологами та ветеринарами тварину передали екологам.
Ми не залишимо без подальшої уваги нашого маленького друга та триматимемо вас у курсі всіх подій,
– наголошують у ДСНС.
Станом на зараз відомо, що лосеня перебуває у безпеці та під наглядом фахівців отримає все необхідне для того, щоб жити.
Після порятунку рятувальники огорнули лосеня турботою та напоїли водою / Фото ДСНС
У якому стані була тварина, коли її помітили рятувальники?
Лосеня нещодавно народилося. А рятувальники його виявили серед згарища та гіркого диму, просто на горільнику. Тварина була виснаженою, дезорієнтованою та ймовірно, отруїлася димом, зазначають у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.
Зараз лосеня перебуває у безпеці / Фото ДСНС
Природоохоронці додають, що поруч не було мами. Вона, мабуть, утекла від вогню або загинула під час пожежі.
Рятувальники ДСНС та фахівці Чорнобильського заповідника оперативно евакуювали лосеня з епіцентру пожежі. Після порятунку тварину мають доправити до спеціалізованого ветеринарного закладу, де за його станом будуть слідкувати фахівці.
У якому стані зараз лосеня: дивіться відео
Що відомо про лосів?
Це найбільший представник родини оленевих. Сучасних лосів ділять на два види – лось звичайний і лось американський. Хоча іноді другий не виокремлюють. В Україні трапляється саме лось звичайний. Також відомо, що ще три види цих тварин вимерли.
Відомо, що довжина тіла самця становить до 3 метрів, висота у загривку – до 2,3 метра, а довжина хвоста – 12 – 13 сантиметрів. Важать лосі від 360 до 600 кілограмів. Щоправда, самки є дрібнішими.
За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, а загривок високий і у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті – через таку особливість тварина мусить заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг, щоб напитися.
Голова у них велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом м'який шкірястий виріст, який ще називають "сережкою". Він може бути 25 – 40 сантиметрів завбільшки.
Шерсть – груба, буро-чорна. Натомість ноги – світло-сірі, майже білі. Зустрічаються також особини з цілком білим кольором хутра, але вони не є альбіносами.
У лосів найбільші серед усіх сучасних ссавців роги. Бувають нерідко лопатоподібні за формою. А їхній розмах досягає 180 сантиметрів, маса – 20 – 30 кілограмів. Роги лось скидає щорічно у листопаді, і з грудня по квітень – травень ходить узагалі без них. Самки рогів не мають.
Лосі – дуже прудкі та можуть розвивати швидкість до 56 кілометрів на годину. Крім того, добре плавають. Розшукуючи водні рослини, можуть тримати голову під водою понад хвилину. Від хижаків обороняються ударами передніх ніг.
З органів чуття у них найкраще розвинені слух і нюх. Проте слабкий зір: людину, яка стоїть нерухомо, він не бачить на відстані кількох десятків метрів. Лось дуже рідко першим нападає на людину. Відбувається це лише, коли його роздратували або є небезпека для малят.
Самці та самиці живуть поодинці або невеликими групами по 3 – 4 тварини. Влітку та взимку дорослі самиці ходять з лосенятами, утворюючи групи з 3 – 4 голів. Іноді до них приєднуються самці та самотні самиці, утворюючи стадо з 5 – 8 голів. Навесні ці стада розпадаються. Гін відбувається у вересні – жовтні та супроводжується характерним глухим ревом самців.
Лосенята народжуються у травні – червні. Перед цим самиця виношує плід від 216 до 264 днів. Зазвичай, одна самиця народжує одне теля, хоча іноді трапляються двійні та трійні. Лосеня важить 11 – 16 кілограмів після народження. За 2 – 3 тижні вони вже починають ходити за матір'ю скрізь. Та годує їх молоком протягом 5 місяців.
Цікаві факти про лося: дивіться відео
Що вони їдять?
Харчуються вони деревинно-чагарниковою та трав'янистою рослинністю, а також мохами, лишайниками та грибами. Влітку поїдають листя, дістаючи його завдяки своєму зросту зі значної висоти. Також полюбляють рослини, що ростуть у воді або біля води – вахту, калюжницю, глечики жовті, латаття біле, хвощі. Серед раціону і високі трави, зокрема зніт і щавель.
Наприкінці літа відшукують капелюшні гриби, гілочки чорниці та брусниці з ягодами. З вересня починають скушувати погано та гілки дерев і чагарників, і до листопада майже повністю переходять на гілковий корм. До основних зимових кормів лосів належать верба, сосна, осика, горобина, береза, малина, жостір. У відлигу гризуть кору.
За добу дорослий лось з'їдає: влітку близько 35 кілограмів корму, а взимку – 12 – 15 кілограмі. За рік набирається близько 7 тонн. За великої чисельності вони ушкоджують лісові розплідники та посадки. Майже всюди відвідують солонці: взимку злизують сіль навіть із шосейних доріг.
Такий вигляд має лось: фото Чорнобильського заповідника
Де можна зустріти цих тварин?
Лось поширений у лісовій зоні Північної півкулі, рідше у лісостепу та на околицях степової зони. У Європі його можна побачити у Польщі, Угорщині, Чехії, Білорусі, на Півночі України та у Скандинавії. Також зустрічають лосів у Азії та Північній Америці.
Населяють ці тварини різні ліси, чагарники вербняків по берегах степових річок і озер, у лісотундрі тримаються по березняках і осичняках. Щоправда, бувають випадки, коли лосі заходили далеко від лісу – іноді на сотні кілометрів.
Велике значення для них має наявність боліт, тихих річок і озер, де влітку вони годуються водною рослинністю та рятуються від спеки. Взимку для лося необхідні змішані та хвойні ліси з густим підліском.
У тій частині ареалу, де висота снігового покриву не більше як 30 – 50 сантиметрів, лосі живуть осіло. А там, де вона досягає 70 сантиметрів – вони на зиму здійснюють переходи у менш сніжні райони. Перехід до місць зимівель відбувається поступово та триває із жовтня по грудень – січень. Першими йдуть самки з лосенятами, останніми, – дорослі самці та самки без лосенят. За день тварини проходять від 10 до 15 кілометрів. Зворотні, весняні, переходи відбуваються під час танення снігів. Тут уже все навпаки: першими йдуть дорослі самці, останніми – самки з лосенятами.
У цих тварин немає певних періодів харчування та відпочинку. Літня спека і гнус роблять їх нічними тваринами. А день вони проводять на полянах, де дме вітер, в озерах і болотах, де можна сховатися по шию у воду, або у густих хвойних молодняках, які дещо захищають від комах.
Харчуються лосі у день. А вночі майже весь час залишаються на лежанні. У великі морози тварини лягають у пухкий сніг так, що над ним стирчать тільки голова та загривок – це скорочує тепловіддачу. Взимку лось сильно толочить сніг на ділянці, яку мисливці називають лосиним стійбищем або стойбом. Їх розташування залежить від кормних місць.
Які небезпеки та загрози нависли над лосями?
В Україні чисельність цих тварин різко скоротилося. Тому у 2017 році Міністерство екології та природних ресурсів спочатку офіційно заборонило полювання на лосів терміном на 25 років, а потім занесло вид до Червоної книги.
На лосів активно полюють, оскільки їхні роги є відомим мисливським трофеєм і об'єктом колекціонування.
У багатьох країнах, де чисельність лосів велика, часто їхні міграційні шляхи та індивідуальні ділянки перетинаються з трасами. І у таких випадках лось може пошкодити будь-яке авто.
Всього на Землі – близько півтора мільйона лосів.
Що може зробити з вами лось у лісі: дивіться відео
У Чорнобилі масштабна пожежа: які деталі відомі станом на зараз?
Напередодні, 7 травня, на території Чорнобильського заповідника впав безпілотник, і це спричинило там займання.
Станом на 10:00 8 травня орієнтовна площа пожежі становила близько 1 100 гектарів. Ліквідацію пожежі ускладнюють пориви вітру та особливості території.
Горить суха рослинність, чагарники та немає верхової пожежі. Тому що верхова пожежа – це найстрашніша пожежа. Тоді вогонь перекидається фактично по кронах дерев і розповсюджується дуже швидко, особливо, коли є вітер. А вітер зараз є,
– зазначив речник ДСНС Олександр Хорунжий у коментарі Суспільному.
Наразі у частині лісових кварталів роботи тимчасово не проводяться через загрозу вибухонебезпечних предметів.
Станом на ранок 8 травня радіаційна ситуація на півночі Київської області залишалася стабільною. Жодних небезпечних підвищень не спостерігали.