Лелеки уже давно стали символом України. Ба більше, нашу країну поетично називають лелечий край. Що ще цікавого варто знати про лелек – розповість 24 Канал.

Радимо ознайомитися Мають власну державу та бачать світ рожевим: чого ви не знали про горобців

Це мовчазні птахи – вони практично не здатні видавати звуки. Лелеча мова – це посвистування, клацання дзьобом, шипіння, повідомляє Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Розмір розмаху крил дорослої особини досягає – 155 – 200 сантиметрів. Птаха легко впізнати по за яскраво-червоним дзьобом. Проте у пташенят він завжди чорний.

Ці дивовижні птахи завжди сплять, винятково стоячи лише на одній лапі. Цікаво, що уві сні лелека може почергово змінювати лапи. І як дослідили вчені, при цьому навіть не прокидають.

Своє житло вони будують надійно, укріплюючи хмизом, травою, гілками дерев у декілька рядів. У середньому гніздо білого лелеки важить до 250 кілограмів, а його діаметр – 1,5 метра.

У народі вважають, що лелека харчується переважно жабами, але ці земноводні не є основною їхньою їжею. До 90% раціону білого лелеки складають комахи. Коли є можливість ці птахи не гребуватимуть ні мишею, ні жабою, ні вужем, ні іншими дрібними тваринами, які зможе проковтнути, повідомляє "УП.Життя".

Іноді лелеки можуть викинути пташеня з гнізда або залишити його, коли відлітають у теплі краї. За словами орнітологів, найчастіше так буває, коли нестача їжі. Логіка проста, хоч і жорстока: коли не можуть вижити всі, хай виживе хоч хто-небудь. Щодо залишенців у гнізді, це, як правило, пташенята з дуже пізніх виводків.

Але загалом лелек вважають турботливими батьками: обидва партнери інкубують яйця та годують пташенят. Вони навіть можуть спільно захищати своє гніздо від хижаків. Водночас ці птахи обирають пару на все життя та повертаються до того ж гнізда щороку, пише проєкт "Птахи України".

Шлюбний ритуал лелек білих – це справжнє видовище. За допомогою клацання дзьобами, кружляння та підкидання гілок вони демонструють свою прихильність один одному.

Лелеки – справжні довгожителі. У дикій природі лелеки білі можуть прожити до 20 років, а у неволі – й до 30.

Як лелеки разом будують гніздо: дивіться відео

В Україні найпоширенішим є білий лелека. Мало хто знає, але у нього є близький родич – чорний лелека. Це також перелітний птах із червоним дзьобом, однак його забарвлення переважно чорне або чорно-буре, повідомляє Нацпарк "Сколівські бескиди".

Чорний лелека ніколи не селиться поруч з людським житлом. Для гніздування птах вибирає глухі райони з великою кількістю лісів і боліт, повідомляє Чорнобильський заповідник.

Також відрізняється від білого поведінкою та способом життя. Якщо білий лелека – птах небоязкий і "товариський", увесь час тримається поблизу людського житла, то чорний, навпаки, дуже обережний, лякливий і "відлюдкуватий". Він обирає собі для житла найглухіші хащі старого лісу, остерігається людей і нікого близько до себе не підпускає.

Гнізда влаштовує на старих деревах на висоті 6 – 20 метрів. Їх птахи використовують протягом багатьох років, щоправда щорічно поновлюють.

Жили два брати: молодший був чесний і працьовитий, а старший – злий і ледачий. Старший прогнав молодшого, а той облаштував нове гніздо на даху свого будинку, і справи у нього пішли на лад, а старшому ні в чому не щастило. Від заздрості старший підпалив будинок молодшого та його малята загинули. Від горя втрати пернаті батьки назавжди почорніли. Відтоді чорні лелеки тримаються якомога далі від людей,
– так розповідає легенда, чому лелека почорнів.

Додамо, що чорний лелека занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку, охороняється Бернською та Боннською конвенціями. За даними третього видання Червоної книги, в Україні гніздиться близько 400 – 450 пар цього виду. Проте останні дослідження засвідчили, що чисельність чорного лелеки в Україні є більшою, повідомляє Яворівський національний природний парк.

Головні причини скорочення чисельності – вирубування старих заплавних лісів і турбування птахів у час розмноження. Крім того, чорний лелека важко пристосовується до господарської діяльності людини.

Основні регіони гніздування – Полісся та Карпати. Оселяється також в Українському Розточчі. Останніми роками чорні лелеки все частіше почали з'являтися у лісостеповій зоні.

Дивіться відео із чорним лелекою

За словами співробітника Нацпарку "Тузлівські лимани" Івана Русєва, лелеки ніколи не перелітають Чорне море. Ці птахи використовують аеродинаміку, повітряні потоки, тобто пересуваються досить повільно. За добу можуть долати 100 – 150 кілометрів, пише УНІАН.

"Якщо це старий лелека, який добре знає територію, мав раніше багато успішних гніздувань, то займає саме своє попереднє гніздо. Але це також залежить від того, чи він встиг... Адже на своєчасний приліт, що запланований згідно з "генетичним часом", впливають різні обставини, зокрема погодні умови", – зазначає науковець.

Іван Русєв додає: якщо птах встиг, то гніздитиметься на старому місці. Але може так статися, що його "домівку" займе хтось інший – наприклад, один із молодих лелек, що теж шукає місце для гніздування. Тоді птахи починають "з'ясовувати стосунки": між ними стається бійка, хто головний. Адже старі лелеки добре пам’ятають, де гніздувалися, та прагнуть зайняти саме цю "домівку".

"Молодий птах, який раніше не гніздувався, шукає місце десь поблизу батьківського гнізда. Якщо все зайнято, йде далі…", – каже дослідник.

Щодо способу життя білих лелек, хоча вони і мешкають поруч із житловими будинками, однак поруч з "домівкою" повинна бути річка, луки, де є багато їжі, не розорана земля, де є вдосталь сарани тощо. Якщо, наприклад, луг розорений, водойма забруднена, то лелека може залишити "насиджене місце", а якщо "домівка" зруйнована – збудує поблизу нову.

Дивіться відео про повернення лелек до України

Наші предки вважали цього птаха втіленням душі пращурів. Тож, в Україні лелека здавна мав імідж священного птаха Ukrainian People Magazine.

Також українці вірили, що лелека може плакати, як і людина.

Бузьок може нудитися за хижею, в якій жив, ще як був чоловіком. То він гніздо і в'є на дахах і живе коло людей. Ми часто можемо бачити, як він журиться. Стоїть годинами на одному місці з опущеним дзьобом – плаче й думає про своє людське життя,
– мовиться в одній з легенд.

Крім того, цей птах начебто сумує, коли бачить свари поміж людьми – "стане нерухомо на одній нозі та плаче гірко". А як бачить добро між людьми, то "радіє, калатаючи своїм дзьобом".

За давніми віруваннями, лелека приносить щастя в дім, а гніздо цього птаха на хаті – це знак добробуту. Також існує повір'я, що вони оберігають оселю від нещасть.

Лелеки птахи чим особливі лелеки цікаві факти про лелек
Лелеки часто селяться поруч із людьми: будують великі гнізда на дахах будинків і стовпах електромереж / Фото Валентини Калініченко

Раніше українці також вважали, що ці птахи "приносять" немовля щасливим батькам. Діти, які хотіли мати сестричку, за порадою старших вибігали за ворота та гукали: "Буську, буську, принеси Маруську!"

Як пояснює орнітолог і заступник директора з наукової роботи Канівського заповідника Віталій Грищенко, птахи раптово зникали восени й так само несподівано з'являлися навесні. Слідом за ними приходило тепло та прокидалася після тривалого зимового сну природа. Тому вони і стали провісниками весни, повідомляє Dzvin.Media.

"Ми досі говоримо: "Птахи відлітають у вирій". А вирій – це ай стародавніх слов’ян. Практично всі народи вважали птахів посередниками між небом і землею, посланцями богів. Люди вірили, що саме до них вони й відправляються на зиму. Ну а істоти, які прилітають із раю – від богів – звичайно ж, повинні мати надзвичайні властивості", – розповідає фахівець.

За його словами, наші предки вірили, зокрема, що перелітні птахи приносять навесні зародки життя, тому все й відроджується після зимових холодів. Лісові птахи приносили життя у ліс, польові (як жайворонок) – на поля, водоплавні (гуси, качки, лебеді) – на водойми.

Ну а куди мав приносити зародки життя птах, який гніздився на людських оселях? Звичайно ж, людям. Ось так білий лелека і став "фахівцем" щодо дітлахів,
– зауважує Віталій Гищенко.

Орнітолог додає, що поширений образ лелеки з малям у дзьобі – це вже сучасне трактування давніх вірувань. Спочатку йшлося, що ці птахи приносять душі дітей, а не їх самих.

Цей величний птах зображений на гербах багатьох українських міст і сіл, а також на поштових марках і монетах.

Зокрема, назву міста Буськ на Львівщині пов'язують саме із цим птахом. Прихильники такої версії на свою користь наводять аргумент про те, що на міському гербі зображений лелека.

Отже, у старовинному літописі "Пам'ятка отця Афанасія" є розповідь про виникнення міста. Відповідно до цієї легенди, володимирський князь Давид Ігорович виїхав разом з боярами проінспектувати свої володіння. Мандрівка була довгою, тож потрібно було знайти і місце для перепочинку. Однак навколо були лише болота. Княжий слуга Свойко побачив у небі лелеку, і порадив зупинитися там, де сяде цей птах. Так дорога привела мандрівників до берега річки. А на ньому була невеличка хатинка, у якій мешкали два ченці. Місцина князю сподобалася, і він наказав заснувати тут місто з двором для себе та своїх бояр. А що привів його сюди лелека, або бузьок, то й назвали місто Буськ.

Буськ бузько герб міста Буськ Львівська область
Герб Буська на Львівщині / Фото взято з фейсбуку Буської міської громади

  • Лелека приносить тепло та забирає його із собою у вирій.
  • Чорногуз рано прилетів – буде тепле літо.
  • Лелека непокоїться – на погану погоду.
  • Боцюн активно тріщить увечері дзьобом – завтра буде сонячний день.
  • Бузьок стоїть на одній нозі – чекай на похолодання.
  • Лелека не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу – чекай на негоду.
  • Заклекотіли лелеки у гнізді – час садити цибулю.

Сама назвав "лелека" запозичена з тюркських мов і, можливо, спершу виникла у перській мові. Там є схоже слово leklek, яке походить від звуконаслідування голосу пташки – laklak.

В Україні ж лелек називають по-різному. Все залежить від регіону. На Поліссі можна почути назви бусол або боцюн, на Поділлі – чорногуз, а на Галичині птаха лагідно називають бузьок або бусько.

Лелеки бусько чорногуз боцюн як в Україні називають лелек
Як у різних регіонах України називають лелек / Інфографіка фейсбук-спільноти "Давай займемось текстом"

Крім того, лелека ще відобразився у прізвищах українців – Лелека, Лелеченко, Лелечук, Чорногуз, Чорногузенко, Бузько, Бузьковський, Бусол, Боцян, Боцянюк.

Докладніше про лелеку в українській мові читайте в матеріалі 24 Каналу.