Так сталося з МакАртуром Віллером, який у 1995 році пограбував два банки, намазавши обличчя лимонним соком. Згодом цей випадок надихнув на дослідження, яке назвали ефектом Даннінга – Крюґера, повідомляє Historic Flix.
Цікаво Що таке "степлер": розгадка легендарного мему
Що відомо про пограбування "Лимонний сік"?
МакАртур Віллер вирішив здійснити неймовірне, а саме пограбувати банк, намазавши обличчя лимонним соком. На його переконання, так він стане невидимим для камер відеоспостереження, подібно до чорнил з лимонного соку.
Віллер навіть вирішив перевірити цю теорію перед пограбуванням і використав фотоапарат Polaroid. Чоловік вичавив трохи лимонного соку, наніс його на обличчя та зробив селфі.
І справді, на щойно зробленому знімку його обличчя неможливо було розрізнити. До сьогодні точно невідомо, чому так сталося – або Віллер зробив знімок під неправильним кутом, і той вийшов розмитим, тому прийняв його за ефект лимонного соку, або, можливо, плівка була бракованою.
Зрештою у січні 1995 року МакАртур Віллер разом з напарником Кліфтоном Ерлом Джонсоном здійснили два пограбування, використавши маски з лимонного соку. Щоправда, чоловіки ще мали із собою зброю.
Кліфтон Ерл Джонсон / Фото взято із сайту Historic Flix
Першою їхньою зупинкою став місцевий банк у Піттсбурзі. Туди парочка увірвалася сміливо, не намагаючись сховати свої обличчя. Далі Віллер підійшов до касира, попросив готівку, погрожуючи пістолетом, і втік з украденими грошима. Чоловіки вважали, що на камерах буде лише розмите зображення, замість їхніх облич.
Надихнувшись першим пограбуванням, зловмисники вирішили перейти до другого банку. І знову жоден з них не носив маску та не намагався хоч якось сховати своє обличчя. Друге пограбування відбулося за схожим сценарієм і також виявилося для чоловіків начебто успішним.
Однак обидва банки отримали чіткі зображення грабіжників і все це передали поліції. За кілька днів Джонсона затримали першим, а Віллера – лише за кілька місяців, у квітні. Коли до останнього підійшли правоохоронці, той досі не вірив і був шокованим, як його вдалося вистежити поліції, адже "на ньому був лимонний сік". Пізніше він розповів поліції, що під час пограбувань майже нічого не бачив, оскільки його очі щипало від лимонного соку.
Як МакАртур Віллер і його лимонний сік вплинули на психологію?
Ця історія настільки вразила соціальних психологів Девіда Даннінга та Джастіна Крюґера, що вони заглибилися у вивчення поведінки злочинця. Перше, що їх зацікавило – це абсурдне припущення, що лимонний сік зробить вас невидимим на камерах. Однак ще безглуздішим було, що двоє чоловіків із середнім інтелектом застосували це неправильне переконання для пограбування банків.
Коли справа Віллера потрапила до заголовків газет, два психологи вже вивчали вплив когнітивних спотворень, здатних формувати поведінку людини. Ця історія ідеально вписувалася у сферу їхніх досліджень. І вони отримали можливість повною мірою вивчити, як люди з обмеженими знаннями чи компетенціями у певній галузі переоцінюють свої здібності.
У підсумку їхнє дослідження показало, що люди, які знають найменше, часто найбільш упевнені в собі, тому що їм не вистачає знань, щоб розпізнати власні помилки чи недоліки. Зокрема, Віллер повністю переконав себе у магічних властивостях лимонного соку, оскільки йому не вистачало необхідних знань, щоб спростувати це припущення.
Діаграма, що демонструє ефект Даннінга – Крюґера / Взято із сайту Historic Flix
У своїй науковій роботі за підсумками досліджень Девід Даннінг і Джастін Крюґер згадують не лише Віллера. За їхніми словами, у світі існує безліч таких людей, і вони часто обіймають високі посади – наприклад, працюють у політиці чи банківській сфері. Науковці дійшли висновку, що люди з недостатньою кваліфікацією часто переоцінюють свої можливості, тоді як люди зі знаннями залишаються невпевненими у своїх навичках.
Некомпетентність, що веде до переоцінки власних навичок, завдяки психологам отримала назву "ефект Даннінга – Крюґера". З кінця 1990-х років цей ефект визнали найважливішим інструментом для психологів і педагогів у всьому світі.
Які ще "тупі" пограбування увійшли в історію?
- У 2007 році житель Нью-Гемпшира перед пограбуванням банку вирішив замаскуватися – прикріпив до голови скотчем гілки та листя. Йому все ж вдалося вкрасти трохи грошей, але його швидко впізнали, коли у відкритий доступ потрапили записи з камер відеоспостереження.
- У 2009 році у штаті Айова двоє чоловіків пішли на пограбування квартир, а щоб їх ніхто не впізнав, намалювали собі на обличчях фальшиві бороди та окуляри перманентними маркерами. Їх також швидко затримали.
- У 2020 році двоє чоловіків спробували пограбувати цілодобовий магазин у Вірджинії, одягнувши на голови дині з дірками, зробленими для голови та очей. Однак повністю приховати свої особистості вони не зуміли, і невдовзі їх упіймали.
Де зараз МакАртур Віллер і його напарник Кліфтон Джонсон?
Віллеру висунули обвинувачення за кількома статтями щодо пограбувань і він отримав до 24 років позбавлення волі. За кілька років до арешту чоловік був причетним до пограбувань інших банків, але ці обвинувачення були зняті до початку судового процесу у 1996 році.
Що було далі – інформації дуже мало. Є версія, що Віллер досі перебуває в ув'язненні, інші розповідають, що його звільнили умовно-достроково, треті припускають, що він міг померти, посилаючись на некролог людини з таким самим ім'ям, датований 2015 роком.
Щодо напарника Кліфтона Джонсона, то його також засудили до тюремного ув'язнення за участь у пограбуваннях. Обох визнали винними у пограбуванні та змові. Проте Джонсон отримав трохи менший термін, ніж Віллер.
Про перебування у в'язниці та подальше життя Джонсона відомо небагато. Ймовірно, згодом його звільнили і він більше не мав проблем із законом.
У Польщі українку не пустили в літак через невдалий жарт: що вона утнула?
Нещодавно у варшавському аеропорту імені Шопена українку пустили на рейс. Причиною став напис "бомба", який жінка зробила собі на лобі.
Прикордонники, які працюють в аеропорту, отримали повідомлення від служби безпеки, що в зоні реєстрації перебуває жінка з написом bomb на чолі. Правоохоронці негайно відреагували та перевірили пасажирку. За їхніми словами, вона поводилася спокійно, не чинила опору та повністю виконувала вимоги служб. Ба більше, під час огляду багажу та особистих речей жодних небезпечних предметів виявлено не було.
Сама пасажирка пояснила, що зробила напис помадою жартома, не усвідомлюючи можливих наслідків. Втім, навіть відсутність загрози не врятувала її від покарання.
Що було далі з українкою та чому в аеропортах не можна жартувати про бомби – в матеріалі 24 каналу.