Найбільші афери тримаються не на геніальності, а на простій людській слабкості – бажанні швидко виграти, страху, довірі до красивої легенді, повідомляє Еxpress. Ці історії вже стали легендарними: від принца з чужим ім’ям до піраміди, що з’їла мільйони заощаджень.
Цікаво Перси винайшли вітрові вежі та холодильник, а потім прийшли аятоли: як змінилося обличчя Ірану
На чому тримаються великі афери?
"Принц" англійського престолу
Наприкінці XV століття Перкін Ворбек видавав себе за Річарда, герцога Йоркського – нібито справжнього спадкоємця англійського престолу. Так він спробував оскаржити владу короля Генріха VII. Обман спрацював настільки добре, що Ворбек зібрав близько 6 тисяч людей і навіть отримав підтримку частини європейських правителів. Зрештою його викрили й схопили. Спочатку до нього поставилися поблажливо, але після невдалої спроби втечі у 1499 році Ворбека стратили.
MMM – Радянський Союз
Історія цієї афери стартувала у 1989 році, коли Сергій Мавроді створив акціонерне товариство "МММ". Спочатку воно працювало в сфері імпорту комп’ютерної техніки. Та справжній масштаб фінансової піраміди проявився пізніше – у 1992–1994 роках, коли на телебаченні запустили рекламну кампанію, якої країна ще не бачила. Мільйони людей щодня дивилися ролики з образом "простого радянського інженера" Льоні Голубкова, який розповідав, як розбагатів завдяки "МММ". Компанія обіцяла неймовірні прибутки – аж до 1000% річних. Щоб долучитися, потрібно було купити "акції", які фактично не мали реальної цінності. На піку кількість вкладників оцінюють у межах 10 – 15 мільйонів людей. Загалом вони внесли близько 3 мільярдів доларів.
Реклама Мавроді / Фото "Антикор"
Крах настав у 1994 році – тоді Мавроді заарештували за несплату податків. Компанія збанкрутувала, а люди втратили свої гроші. За різними оцінками, сумарні збитки сягнули мільярдів доларів. Показово, що у 2011 році Мавроді намагався оживити схему під назвою "МММ-2011", уже в онлайн-форматі. І ця спроба завершилася так само – обвалом.
Телесеанси "психотерапії": Анатолій Кашпіровський
Анатолій Кашпіровський починав практику у Вінницькій області, але всесоюзну славу отримав у 1989 році – після перших телесеансів, де демонстрували методи гіпнозу. Для багатьох це було чимось небаченим, і люди масово потягнулися до "цілителя".
"Карʼєра" цілителя розвивалася дуже швидко / Фото "Антикор"
Він збирав стадіони охочих "оздоровитися" і заявляв, що може "заробити за день на 60 автомобілів". Фахівці попереджали, що масове занурення у глибокий транс небезпечне – воно не враховує індивідуальних особливостей. Згадують і випадки тяжких наслідків: дехто ставав інвалідом, дехто закінчував життя самогубством.
Ставалися й ексцеси під час сеансів. Відомий епізод у Києві, коли Кашпіровський звернувся до чоловіка, який не міг вийти з трансу: "Давай, Колю, прокидайся. А то в мене будуть неприємності". Люди ставили біля телевізорів банки з водою – і годинами дивилися на екран, очікуючи ефекту.
Сам Кашпіровський, ймовірно, покарання не боявся. Наприклад, коли поліція вилучила в нього "заряджену" сіль, якою він торгував, гіпнотизер у відповідь пообіцяв перед камерами зробити правоохоронців імпотентами: "Я можу операції робити на відстані, виліковувати рубці на серці, невже не зможу такої малості?".
Скандал із викидами Volkswagen
Історія, яку часто називають "дизельним обманом", стала відомою у 2015 році. Тоді Volkswagen визнав, що встановив спеціальне програмне забезпечення приблизно в 11 мільйонах дизельних авто по всьому світу. Його призначення було конкретним – вводити в оману тести на викиди.
Лише у США це зачепило близько 500 000 автомобілів, і скандал став одним із найбільших в історії автопрому. Розслідування та суспільне обурення вийшли далеко за межі Америки – хвиля докотилася до Німеччини, Великої Британії, Італії та інших країн. Наслідки виявилися масштабними: мільйони машин довелося відкликати, репутація бренду зазнала серйозного удару, а втрати стали дуже відчутними. Компанія заклала 6,7 мільярда євро на покриття витрат, а інвестори спостерігали, як акції просіли майже на третину.
Ейфелеву вежу продавали двічі
Ейфелеву вежу звели до Всесвітньої виставки 1889 року, присвяченій до 100-річчя Французької революції. На той момент це була найвища споруда, створена людьми, і вона зберігала цей статус 41 рік – доки її не перевершив Крайслер-білдінг у Нью-Йорку. У 1925 році 35-річний Віктор Люстіг дізнався, що утримання вежі обходиться дуже дорого. Саме тоді йому й прийшла ідея – продати Ейфелеву вежу як металобрухт. Люстіг, імовірно, знайшов у Франції найбільш довірливого торговця металом, отримав від нього цінову пропозицію й навіть зумів вибити чималий хабар.
Можливо "продати" навіть Ейфелеву вежу / Фото shenbag alakshmi
Йому це зійшло з рук: ошуканий торговець так засоромився, що не звернувся до поліції. Після афери Люстіг поїхав до Відня потягом із валізами готівки.
Він вважав операцію настільки вдалою, що вже наступного місяця повернувся до Парижа, аби повторити трюк – цього разу з іншим покупцем. Другий раз не склався, але арешту йому все одно вдалося уникнути. Приблизно в той самий час у США Джордж К. Паркер провертав схожі схеми з Бруклінським мостом – продавав його не один раз. "Покупці" навіть намагалися встановити пункти збору плати за проїзд, які потім демонтовувала поліція.
Які історії будуть цікавими?
Іран впродовж своєї історії зазнав чимало трансформацій.
А знаменитий Нікола Тесла мав чимало дивних звичок.