В Ірані у добу найбільшої могутності Перської імперії за різними оцінками могло жити до 50 мільйонів людей. Це була майже половина населення тодішнього світу, повідомляє World history.
Сьогоднішній Іран справедливо асоціюється не з інженерією й культурою, а з теократією, тероризмом та жорсткими правилами. Як так сталося, що земля, яку колись називали серцем Персії, за кілька десятиліть змінила обличчя до невпізнаваності?
Цікаво З’їсти можна – вижити не завжди: найотруйніші делікатеси, які люди все одно їдять
Як жила Персія?
Перси не лише воювали й будували державу, а й уміли робити побут зручним. Вони розробили ранню систему охолодження – яхчал: куполоподібну споруду з глини, у якій зберігали лід і тримали їжу прохолодною. Поруч із цим з’явилися й інженерні рішення для спеки: вентиляційні конструкції, відомі як вітрові вежі.
Архітектура Персії / Фото unsplash
Також саме у цьому регіоні поширилася традиція святкування днів народження: спершу це були урочистості на честь народження царя, але з часом ідею особливого дня розширили й на інших людей.
У суспільному житті перські жінки мали більше прав і привілеїв, ніж у більшості інших давніх культур, окрім Єгипту. Жінок царської родини особливо шанували, а чоловіки й жінки з нижчих станів могли виконувати ту саму роботу за ту саму оплату.
Рання іранська релігійна традиція була політеїстичною. Водночас центральною постаттю в ній називають Ахура Мазду (Владику Мудрості), а один із ключових моральних принципів формулювали просто: "Добрі думки, добрі слова, добрі справи".
Цю ідею пов’язували з особистою гідністю та повагою до інших. Попри віру у власне одкровення, перси, за багатьма свідченнями, не прагнули переслідувати людей інших переконань.
Величні пам'ятки Персії: перегляньте відео
Цій толерантності, ймовірно, сприяла ще одна цінність – знання й правда. Правду настільки високо ставили, що вона входила до обітниць, які давав воїн, вступаючи на службу. Практичність персів особливо видно в організації держави. За правління Дарія I вони розробили одну з найрозвиненіших поштових систем: збудували мережу доріг, а потім запровадили службу, де вершники перевозили повідомлення між столицями й таборами.
Для посланців облаштовували зупинки, щоб вони могли перепочити й змінити коней. Геродот захоплювався цією системою у відомих рядках про те, що ні сніг, ні дощ, ні спека, ні темрява не зупиняють їх на шляху. Змінений варіант цієї фрази згодом став неофіційним девізом Поштової служби США.
У пізніші століття персам також приписують створення перших лікарень. За правління Шапура I (240 – 270 роки н. е.) виникла Академія Гундешапуру – інтелектуальний і культурний центр, що приймав медиків та вчених різного походження. А за царя Косрау I (531–579 роки н. е.) її часто називають першою навчальною лікарнею у світі.
Велич старовинної цивілізації / Фото unsplash
І це далеко не все. Перси мали струнний інструмент, який називають попередником гітари, – сестар. Вони розробили систему зрошення канат, яку використовують для полів і сьогодні.
До перського списку ще можна додати сандалі, гобелен, перський килим. Персам також приписують популяризацію чаю як щоденного напою, використання ладану в ритуалах і розвиток культури догляду та дресирування коней і собак. Собак вони цінували настільки високо, що ставлення людини до них, за віруваннями, могло впливати на її посмертну долю.
Як з'явився сучасний Іран?
У 1979 році Іран проголосили ісламською республікою після того, як правлячого шаха змусили залишити країну, пише History. Згодом ісламісти усунули інших учасників революції та зосередили владу у своїх руках. В державі сформувався теократичний диктаторський режим.
У 1953 році внаслідок заколоту, організованого Сполученими Штатами за британської підтримки, було усунено демократично обраного прем’єра Мохамеда Мосадика. Він націоналізував нафту, що спричинило торговельне ембарго й ударило по економіці країни. Після цього прозахідний шах Мохамед Реза Пахлеві відносно мирно правив 26 років.
Після нього верховним лідером Ірану став аятола Рухола Хомейні. Він же головний аятола, тобто провідний шиїтський богослов-законник. Цей сан дає право трактувати реальність і встановлювати єдино правильний для всіх канон через фетви. Режим аятол спирається на воєнізовану структуру під назвою "Корпус Вартових Ісламської Революції" (скорочено КВІР) – вона поєднує функції армії та спецслужби. Рухола Хомейні почав будувати нову державу, в основі якої стала релігія.
Аятола Хаменеї / Фото пресслужби верховного лідера Ірану
В Ірані почали лунати гасла на кшталт "смерть американцям", "смерть шаху". Після революції Іран різко розірвав зв’язки із західними державами. Окремим чинником напруги для Ірану стала Саудівська Аравія. Це найбільша сунітська держава Близького Сходу, тоді як Іран – найбільша шиїтська країна. Різні гілки ісламу мають розбіжності у вірі, зокрема щодо того, чи проголосив пророк Магомед наступника.
Хоча Іран і Саудівська Аравія не воювали напряму, десятиліттями вони залучені до гібридних конфліктів. Іран, як провідна шиїтська держава регіону, вважає себе природним лідером мусульман на Близькому Сході, насамперед серед шиїтів. Також він намагається послаблювати позиції Саудівської Аравії – наприклад, підтримуючи хуситів.
Іранський вплив у регіоні значною мірою реалізується через проксі угруповання. Серед них – Хамас у секторі Газа, Хезболла в Лівані, хусити в Ємені, а також кілька інших добре озброєних груп в Іраку, Сирії та Бахрейні. Більшість із них деякі західні країни визнали терористичними організаціями.
Що цікавого варто дізнатися?
- Відомий винахідник Нікола Тесла мав багато дивних звичок.
- А надрізи на паличках для суші зроблені не просто так.