Нагодувати дитинча в океані – не таке вже й просте завдання. Однак тут природа про все потурбувалася – і це видовище справді заворожує, розповідає Discover wild life.

Цікаво Курчата вперше вилупилися зі штучного яйця: тепер науковці говорять про мамонтів і моа

Як китам вдається годувати малюків молоком у воді?

Оскільки кити є ссавцями, їхні дитинчата так само потребують материнського молока, як і малята наземних тварин. Проте виконання цього завдання під водою вимагає абсолютно унікальних анатомічних пристосувань.

Природа вирішила проблему вишукано: у самок китів немає звичних виступаючих сосків, які б заважали гідродинаміці під час плавання. Натомість на їхньому череві розташовані дві спеціальні шкірні складки – молочні щілини, всередині яких надійно заховані соски, що висуваються назовні лише безпосередньо під час годування.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Як кити годують малюків: дивіться відео

Сама процедура годування мало схожа на те, як це відбувається у наземних ссавців, адже малюк кита фізично не може тривалий час смоктати молоко. По-перше, під водою важко утримувати герметичне захоплення, а по-друге, китеняті потрібно регулярно підніматися на поверхню, щоб зробити ковток повітря. Тому процес відбувається блискавично: малюк підпливає знизу, торкається головою молочної щілини, і мама самостійно висуває сосок.

У цей момент спрацьовують потужні підшкірні м'язи навколо молочних залоз, які буквально впорскують густий струмінь молока прямо в пащу дитинчати. Малюкові залишається лише згорнути язик трубочкою і встигати ковтати. Головний секрет того, чому китове молоко не розчиняється у морській воді до того, як малюк його проковтне, криється в його дивовижній хімічній структурі.

Це молоко має екстремально високу жирність, яка у деяких видів (наприклад, у синіх китів) сягає від 30% до 50%. Для порівняння, жирність звичайного коров'ячого молока становить усього близько 3 – 4%. За своєю консистенцією китове молоко нагадує не рідину, а густу зубну пасту, розм'якшене вершкове масло або жирні кондитерські вершки. Завдяки такій високій щільності та величезній кількості жиру воно не змішується з солоною водою, а компактною щільною масою потрапляє за призначенням.

Окрім захисту від розчинення у воді, така надзвичайна жирність виконує ще одну критично важливу функцію – забезпечення шаленого темпу росту. Новонароджене китеня з'являється на світ із дуже тонким шаром підшкірного жиру (блаубера) і ризикує замерзнути навіть у відносно теплих екваторіальних водах, куди кити припливають для пологів. Суперпоживне молоко дозволяє малюкові набирати вагу з неймовірною швидкістю. На такій «дієті» дитинча синього кита може випивати до 200 літрів молока на день і збільшувати свою масу приблизно на 90 кілограмів кожної доби, моментально нарощуючи товстий термоізоляційний шар жиру.

Такий інтенсивний період вигодовування, який зазвичай триває від кількох місяців до року залежно від виду кита, вимагає від матері колосальних енергетичних витрат. Протягом усього цього часу самка часто перебуває в режимі голодування, адже в теплих водах, де народжуються малюки, майже немає їхньої основної їжі – криля. Вона буквально віддає власні жирові запаси, трансформуючи їх у густе поживне молоко, щоб її дитина встигла зміцніти, підрости та підготуватися до далекої і небезпечної міграції назад у холодні, але багаті на їжу полярні океани.