Як цукерки "Столичні" стали вічною актуальною класикою та частиною української кондитерської культури. Про це розповість 24 Канал з посиланням на Telegraf.
До теми Цю шоколадну цукерку створили спеціально для обгортки: історія легендарної "Стріли"
Коли з'явилися цукерки "Столичні"?
Почали випускати ці цукерки в темному шоколаді у 1960 – 70х роках. Тоді в Україні активно розвивалося виробництво корпусних шоколадних цукерок з алкогольною начинкою, що, що як вважали, є висококласним напрямком кондитерського мистецтва.
Говорять, що це були улюблені цукерки генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. У Москві їх можна було купити в історичній кондитерській у висотному будинку на Котельнічеській набережній. Коштували вони 4 рублі 20 копійок та завжди були лише ваговими, пише кондитерська фабрика "Стимул".
У період пізнього СРСР "Столичні" входили до числа найдорожчих і найпрестижніших шоколадних цукерок. За статусом поступалися лише окремим союзним брендам зі столиць, але залишалися мрією багатьох радянських сімей. Їх часто згадують як класичні лікерні з ромом всередині – символ не просто свята, а й справжньої розкоші.
Як їх виготовляють?
Це помадно-лікерні цукерки. Під глазур’ю, в тонкій цукровій шкориночці ховається ароматна смачна молочна лікерна начинка.
Технологія виготовлення цукерок "Столичні" є досить складною. Вона складається з декількох етапів:
- Приготування лікерної та помадної мас.
- Відливання корпусів у формувальний матеріал на основі крохмалю.
- Вистойка корпусів (2 етапи).
- Глазурування цукерок.
Технологічний цикл у виробництві цукерки займає майже 2 тижні. Саме за цей час утворюється та визріває характерна цукрова шкориночка, яка потім покривається глазур’ю.
Виробництво "Столичних" вимагає наявності особливого устаткування, зокрема кондитерська фабрика має мати лікерний цех. Під час їх виробництва використовують велику кількість технологічних операцій, які можна зробити лише вручну.
Термін придатності цукерок – всього 45 діб. Саме протягом такого часу ароматна лікерна начинка в цукерці залишається рідкою. Річ у тім, що в лікерну масу не додають жодні стабілізатори або консерванти, і після 45 діб молочний лікер зацукровується.
Процес виробництва цукерок "Столичні": дивіться відео
У чому особливість цукерок "Столичні"?
"Столичні" – це цукерки для справжніх любителів. Їхній смак зрозумілий не всім. Вони смакують до чашки ароматної кави в компанії гурманів і цінителів "дорослих" солодощів. Вони мають органінічний вигляд у подарункових наборах і солодких боксах, підкреслюючи статус і вишуканий смак.
Коли ви надкушуєте темно-шоколадну глазур, алкогольна начинка буквально виливається на піднебіння, створюючи той самий контраст між гіркуватим шоколадом і виразним лікерним тоном. Саме ця текстура та яскравий, дорослий смак відрізняють "Столичні" від звичайних солодощів.
Це не просто цукерки – це делікатес, який потребує обережності під час дегустації, щоб зберегти "ефект лікерної краплі".
Для старшого покоління цукерки "Столичні" стали ностальгією за смаком молодості та святковими дефіцитними цукерками. Для молодших українців – можливістю познайомитися з легендарною класикою лікерних солодощів, частиною кондитерської спадщини України.
Хто сьогодні в Україні випускає цукерки "Столичні"?
Сьогодні ці смаколики виготовляють лише у двох містах – Рівному та Дніпрі. Рівненська кондитерська фабрика перезапустила легендарну лінійку під сучасним брендом Rikond. А у Дніпрі їх випускала кондитерська фабрика "Дніпровські зорі", сьогодні це робить кондитерська фабрика "Стимул". Жителі міста досі пам’ятають кондитерський магазин "Синій птах", в якому вишиковувалася черга, зокрема, й за цукерками "Столичні".
Як у Європі з'явилася кава?
Почалося розповсюдження кави Західною Європою з Відня. А навчив австрійців її пити український козак Юрій Кульчицький. Також він придумав славнозвісні круасани.
У 1686 році в подарованому йому будинку українець відкрив кав’ярню "Під синьою пляшкою". Там він почав експериментувати, і на світ з'явився рецепт "віденської кави".
Докладніше про історію кави та як Юрій Кульчицький відкрив цей напій для Європи – у матеріалі 24 Каналу.


