Перші ознаки відновлення активності гейзера зафіксували на початку лютого, пише Еarth.com. Уже 7 лютого вчені спостерігали перше виверження, якого тут не бачили з 2020 року.

Цікаво Оскара змальовували з оголеного мексиканця: як Еміліо Фернандеса вмовили позувати для статуетки

Як все почалося?

У басейні Норріс гейзер почав викидати гарячу воду на висоту приблизно від шести до дев’яти метрів. Додатковим підтвердженням стали різкі стрибки температури в стічному каналі, які показали, що система знову запрацювала.

Активізувався рідкісний кислотний гейзер

Неймовірна природа / Фото unsplash

Подальші спостереження засвідчили, що виверження не були випадковими. Вони повторювалися з інтервалом від двох до п’яти годин і тривали кілька хвилин. Такий ритм уже нагадував одну з попередніх активних фаз, яку тут спостерігали у 2017 році.

Ехінус вважається справжнім винятком серед місцевих термальних джерел. Більшість кислотних джерел не здатні працювати як повноцінні гейзери, бо агресивна вода поступово руйнує підземні канали, де має накопичуватися тиск. У випадку з Ехінусом ситуація інша: кислі гази змішуються з м’якшими підземними водами, і саме це дозволяє системі зберігати баланс. Вода тут лишається кислою, але не настільки, щоб повністю розчинити гірську породу.

Температура води біля поверхні майже сягає кипіння – приблизно дев’яноста трьох градусів. Водночас рівень кислотності, за словами фахівців, не є екстремальним: його порівнюють із кислотністю апельсинового соку або оцту. Сам гейзер має близько двадцяти метрів у діаметрі й добре впізнається за нерівною мінеральною кіркою та яскравими відкладеннями червоного, помаранчевого і жовтого кольорів. Такі барви з’явилися через осідання заліза, алюмінію та миш’яку, коли гаряча вода охолоджувалася. Історія Ехінуса давно відома своєю мінливістю.

У 70-х роках минулого століття він вивергався частіше – приблизно кожні сорок – вісімдесят хвилин. У вісімдесятих і дев’яностих деякі цикли тривали понад півтори години, а висота водяних стовпів перевищувала двадцять метрів.

Після 2017 року активність почала слабшати, і між 2018 та 2020 роками тут спостерігали лише поодинокі прояви. Науковці наголошують, що попри повернення вивержень загальна гідротермальна система Єллоустоуна залишається у межах звичного природного фону. Для цього району характерні постійні зміни: підземні потоки води, температура і тиск можуть швидко перебудовувати всю систему, активізуючи один об’єкт і водночас "вимикаючи" інший.

Ніхто не може сказати, як довго триватиме цей період, але Єллоустоун може швидко змінюватися, не сигналізуючи про серйознішу надзвичайну ситуацію". Повернення Ехінуса ще раз показало, наскільки живою і мінливою лишається ця територія. Навіть після довгих років спокою природа тут здатна раптово нагадати про себе – гучно, гаряче і дуже видовищно.

Який гейзер найактивніший?

Гейзер Стімбот вважають найвищим серед усіх діючих гейзерів планети, інформує Nps. Під час активної фази він піднімає потужні стовпи води так високо, що бризки долітають до оглядових майданчиків і часто заливають туристичні доріжки поблизу. Саме через цю силу він давно став одним із найвідоміших природних об’єктів Єллоустоуна.

Його найбільша особливість – повна непередбачуваність. Між потужними виверженнями можуть минати не лише дні чи місяці, а інколи й роки. Передбачити момент наступної активності практично неможливо, тому кожне нове велике виверження викликає особливу увагу дослідників.

Під час основної фази Стімбот викидає воду на висоту понад 90 метрів. Саме такі показники забезпечили йому статус рекордсмена серед сучасних гейзерів світу. Значно частіше спостерігаються так звані малі фази – у цей час вода піднімається приблизно на 3 – 12 метрів, але навіть такі викиди виглядають вражаюче. Після сильного виверження, яке може тривати від кількох хвилин до майже сорока хвилин, гейзер ще довго не заспокоюється.

Протягом наступних годин із його жерла продовжує вириватися потужна пара, а характерний гул чути на значній відстані. Цікаво, що Стімбот має підземний зв’язок із джерелом Цистерна. Це вдалося підтвердити ще у 1983 році, коли після кожного великого виверження гейзера вода в сусідньому джерелі помітно спадала. Така реакція довела, що обидва об’єкти працюють як частини єдиної гідротермальної системи.

Про які природні явища цікаво почитати?