Проте серед усіх відомих природних явищ саме одна подія досі вважається рекордною за гучністю. Йдеться про катастрофічне виверження вулкана Кракатау, яке сталося у 1883 році в Зондській протоці біля сучасної Індонезії, інформує Britannica.

Цікаво Їхні роботи коштують тисячі та навіть мільйони доларів: які українські художники є найдорожчими

Як виверження стало настільки гучним?

Серія вивержень тривала понад п’ять місяців, але найруйнівніший день настав 27 серпня. Саме тоді стався третій вибух, який історики й геофізики називають найгучнішим звуком, коли-небудь зафіксованим на планеті. За оцінками, сила цього вибуху могла досягати близько 310 децибелів – це значно перевищує межу, при якій звук стає смертельно небезпечним для людини.

Потужне виверження / Фото Unsplash

Для порівняння, реактивний літак під час зльоту створює шум приблизно 150 децибелів. На відстані 160 кілометрів від вулкана гучність усе ще сягала близько 180 децибелів. Через це звук був не просто чутний, а фізично руйнівний для всього, що перебувало поруч. Є свідчення, що ударна хвиля пошкодила барабанні перетинки моряків на борту судна "RMS Norham Castle", яке в той момент знаходилося приблизно за 64 кілометри від Суматри. Навіть на такій відстані люди відчули наслідки вибуху як потужний фізичний удар.

Надзвичайну силу виверження підтверджує і те, що звук почули в Перті в Австралії – приблизно за 3100 кілометрів, а також на острові Родрігес поблизу Маврикію, що майже за 4800 кілометрів від епіцентру. Після вибуху утворилася атмосферна хвиля тиску, яку зафіксували барографи по всьому світу. Згодом учені встановили, що ця хвиля обігнула Землю три з половиною рази. Наслідки самого виверження були не менш драматичними. Пірокластичні потоки, попіл і цунамі змінили вигляд довколишніх територій, а уламки коралів викинуло на береги сусідніх островів. Деякі місцевості постраждали настільки сильно, що більше не заселялися. Зокрема територія в районі Бантену, приблизно за 80 кілометрів від вулкана, згодом увійшла до складу Національного парку Уджунг Кулон.

Які гучні звуки у природі фіксують вчені?

Найвідомішим і водночас одним із найзагадковіших підводних сигналів, які коли-небудь реєстрували в океані, став низькочастотний звук, що отримав назву "Блюп". Його зафіксували фахівці Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США – NOAA. Сигнал записали у 1997 році за допомогою автономної системи гідрофонів в екваторіальній частині Тихого океану поблизу узбережжя Чилі, інформує Еxplorersweb.

Хоча сам звук тривав менш ніж хвилину, його поширення охопило понад 5000 кілометрів, що одразу привернуло увагу науковців. Через незвичну силу й характер звучання навколо "Блюпу" швидко з’явилося багато припущень. Частина людей пов’язувала його з існуванням невідомої гігантської морської істоти, інші висували версії про китів або навіть військові джерела. Втім, після детального аналізу океанографи дійшли іншого висновку. Найімовірніше, джерелом сигналу стало природне явище, яке називають кріосейзмом – льодовиковим землетрусом.

Таке явище виникає, коли великий айсберг тріскається або частина льоду відділяється від льодовика. У цей момент у воді формується потужна звукова хвиля, здатна проходити надзвичайно великі відстані. Саме особливості поширення звуку у водному середовищі пояснюють, чому сигнал змогли зареєструвати далеко від його ймовірного джерела. Для океану такі хвилі можуть зберігати силу значно довше, ніж у повітрі. У NOAA вважають, що цей звук, найімовірніше, виник у районі між протокою Брансфілд і морем Росса в Антарктиді – саме там активно відбуваються процеси руйнування льодових масивів.

Цікаві історії