Це гучний і невтомний птах, а його спів – не одна мелодія, а потік швидких, радісних звуків, ніби він щедро розсипає ноти навколо, розповідає птахоспоглядальниця Діана.

До теми Може імітувати голос людини та збільшує кількість дубів: у Дніпрі помітили унікальну пташку

Це невеликий в'юрковий птах з характерним коротким міцним дзьобом. Довжина його тіла – 11,5 сантиметра, розмах крил – від 20 до 23 сантиметрів, а важить він від 8 до 14 грамів, пише проєкт "Пернаті друзі".

За забарвленням дещо нагадує чижа. У самця передня частина від чола та брів до середини черева – жовта, тім'я, потилиця та "щоки" – сірі, верх бурий, з темною строкатістю, на боках темні смуги, низ черева та підхвістя – білі, а надхвістя – жовте. Забарвлення крил у польоті залежно від освітлення може варіювати від сірого до білого, повідомляє eBird.

Самиця подібна, але тьмяніша, з помітнішою поздовжньою строкатістю на нижній частині тулуба. У молодих птахів жовтий колір замінено на вохристий та ряботиння на нижньому боці тіла більше.

Пісенька птахів – тріскотлива, складається з коротких складів і дзюркотливих трелей. Трохи подібна до крику цикад.

Область гніздування цієї пташки весь час змінюється. Сьогодні її можна зустріти:

  • у західній і центральній Європі (на північ до Санкт-Петербурга та на схід до центральних областей України),
  • у північно-західній Африці,
  • на Азорських і Канарських островах,
  • у Туреччині та Сирії.

У північних районах зони поширення птахи перелітні, у південних – осілі, частково кочові. В Україні поширені як гніздові птахи у західних областях, у Карпатах, у центральних районах Полісся, Лісостепу. У Закарпатській області поширені у нижній зоні передгір'їв і у долинах річок, піднімаючись у гори до 1 300 метрів, тобто сягаючи верхньої межі лісу. Залітають й у східні райони.

Поширені як у містах, так і сільськогосподарських районах. Біотопом щедрику слугують культурні деревні ландшафти – сади, парки, алеї, колючі огорожі, переважно з наявністю невеликої кількості хвойних дерев. Поза культурними ландшафтами трапляється рідко – здебільшого поселяється на узліссях негустих лісів, порослих чагарниками, та на самотніх високих деревах. Співаючого самця також можна спостерігати на дротах ліній електромереж, стовпах і телевізійних антенах.

Щедрик птах щедрик що відомо про птаха щедрика чи він особливий
Щедрик, якого помітили на дачі на краю лісу на Житомирщині, 22 квітня 2023 рік / Фото Олега Марцуна

Гніздяться щедрики окремими парами. На окремих ділянках тримаються розрідженими групками з кількох пар. Ці птахи не утворюють великих скупчень і охоче об'єднуються із зябликами, зеленяками та коноплянками.

На місця гніздування прилітають у кінці березня – на початку квітня. Першими з'являються самці, а через кілька днів – самки. Прилетівши, щедрики привертають до себе увагу своїм дзвінким і своєрідним співом і жвавою поведінкою. Самці сідають на вершини найвищих дерев, трохи опускають крила, підіймають хвіст, безперестанку крутяться з боку в бік і голосно співають. Перед початком спаровування, що відбувається у перших числах квітня, спів самців стає дедалі темпераментнішим, а поведінка активною.

Токування у цих птахів дуже характерне. Самець пластом лягає на гілку дерева, підіймає пір'я на голові, широко розпускає хвіст, повертається та крутиться на місці, потім раптово злітає у повітря, кружляє навколо дерева, слабо змахуючи крилами, що нагадує політ кажана, підіймається, опускається та кидається у повітрі в різні боки, знову повертаючись на колишнє місце на дереві. Поява іншого супротивника поблизу призводить до бійки. Такі сутички відбуваються протягом усього періоду, що передує відкладанню яєць.

Гнізда вони зводять у кронах хвойних дерев. Трапляються також у густому гіллі різних листяних дерев і чагарників на висоті від 2 до 4 метрів над землею. Гнізда майстерно сплетені зі стебел трав, корінців, моху та лишайників, вимощені кінським волосом, рослинним пухом і пір'ям.

Повна кладка – 4 – 5 білувато-блакитних, з темними крапками та рисками яєць. Відкладають щедрики яйця двічі на рік: у травні та наприкінці червня – на початку липня. Насиджує самка протягом 13 днів, а самець весь час годує її.

Пташенята залишаються у гнізді протягом близько двох тижнів. Однак часто вилазять дещо раніше та розсідаються на гілках біля гнізда. Пташенят, які вилетіли, батьки продовжують годувати ще 6 – 7 днів. Після закінчення періоду розмноження виводки щедриків збираються у зграї і починають кочувати. Осінній відліт починається у вересні та закінчується у жовтні. Птахи з України зимують у країнах Середземномор'я.

Живляться щедрики насінням і бруньками рослин. Навесні і влітку поїдають дрібних комах і безхребетних. На відміну від багатьох видів птахів, пташенят вигодовують насінням.

Як зазначає птахоспоглядальниця Діана, в українській культурі є дивовижний збіг: маленька пташка із дзвінким голосом та зимова традиція щедрування, наповнена співом, побажаннями достатку та світла. І цей зв’язок зовсім не випадковий.

Адже спів щедрика – доволі характерний набір зі швидких повторюваних високих трелей. Немов пташка щедрує. Такої швидкомовної пісні немає у жодного іншого птаха в Україні. Саме за цю особливість щедрик і отримав свою назву: щедрий на голос, щедрий на звук.

У народній уяві спів птахів здавна асоціювався з добрими новинами, наближенням весни, оновленням життя. А щедрування – це теж спів, але людський: коли ми ходимо від дому до дому, ділимося голосом, теплом і побажаннями. Як і щедрик, він співає не "для себе", а для простору навколо,
– додає Діана.

За її словами "Щедрик" Миколи Леонтовича також побудований на повторюваному, дзвінкому мотиві, схожому на пташиний поклик. У ній є рух, ритм і відчуття достатку – так само, як у співі цієї маленької жовтої пташки.

Як співає щедрик: дивіться відео

"Щедрик" починається зі слів: "Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…" Але чому ластівка прилітає взимку, серед снігів і морозів? Відповідь ховається у глибині тисячоліть. Річ у тім, що текст Щедрика" – це не різдвяна пісня у сучасному розумінні. Це давня обрядова щедрівка, яку виконували на свято Нового року. А Новий рік наші предки святкували навесні – саме тоді, коли з Вирію поверталися птахи, провісники тепла й відродження, розповідає викладач у КНУ та фотограф природи Петро Катеринич.

Водночас ластіка у слов’янській традиції – це священний птах, який приносить щастя у дім. Вона символізує новий початок, плодючість, добробут. У тексті щедрівки птах прилітає до господаря з доброю звісткою: "Там овечки покотились, а ягнички народились". Тобто мовиться про весну, нове життя та достаток.

Чи справді снігур зимова пташка?

Заведено вважати, що снігурі – начебто виняткові зимові птахи. А влітку вони відлітають на північ, "оскільки їм тут жарко".

Однак насправді ці птахи влітку нікуди не зникають. Вони весь час проводять у лісі та ховаються у кронах дерев – подалі від людських очей. А ось узимку їжа для них закінчується, і вони у її пошуках перебираються ближче до людей. Зокрема, снігурі залітають у міста, щоправда не надовго. Тому ми їх і бачимо біля своїх будинків.

Селяться снігурі зазвичай у хвойних лісах, проте віддають перевагу змішаним ділянкам, де є хороший травостій і листяні дерева. Ось тут ці птахи і "зникають": на галявині він квітка, а у листі – пожухлий листочок або старий сучок.

Ба більше, у снігура, на відміну від інших птахів, не такий гучний голос.

Більше про те, чому снігурів вважають винятково зимовими птахами, – у матеріалі 24 Каналу.