Тому на прилавках можна було побачити багато різної риби. Сьогодні багато з тих "звичайних" позицій стали майже екзотикою, пише Oboz.ua.
До теми Риба – це м'ясо чи ні: що кажуть наука, релігія та дієтолог
Були масовими у часи СРСР: які види риби тепер зустрічаються рідко?
Льодяна риба
Це був один із найпопулярніших товарів. Льодяну рибу любили за щільне біле м'ясо, майже повну відсутність різкого запаху та простоту у приготуванні. Її особливість – вона має майже прозору кров через відсутність гемоглобіну.
Льодяну рибу почали активно виловлювати у 1970-х роках, але згодом промисел різко скоротився через зменшення далекого флоту, обмеження на вилов і дорогу логістику.
Сьогодні цей вид риби не зник, однак знайти його дуже важко. Тепер це радше рідкісний імпорт, а не звичайний масовий продукт.
Оселедець-залом, або каспійська чорноспинка
Заломом називали не вид риби, а великий, особливо жирний оселедець, найчастіше каспійський. У Поволжі він був настільки звичним, що його купували так само часто, як хліб.
Такий оселедець цінували за насичений смак, щільну текстуру та високу жирність. Він міг містити до 20 – 25% жиру, завдяки чому не пересихав і добре зберігався. Через таку особливість залом добре підходив для засолювання.
Але будівництво гребель на Волзі, зміна течій і порушення нерестових шляхів вплинули на природні маршрути риби. У результаті великі жирні екземпляри стали рідкістю, а сам залом практично зник із масового продажу.
Пристипома
Більшість покупців навіть не здогадувалася, що пристипома – це риба, яку виловлювали в Атлантиці, переважно біля берегів Західної Африки. Вона потрапляла в СРСР завдяки масштабному океанічному промислу.
Цю рибу цінували за щільне м’ясо, невелику кількість кісток і здатність добре зберігати форму після розморожування.
Коли у 1990-х роках скоротився доступ до закордонних районів вилову, пристипома майже зникла з прилавків магазинів. Сьогодні її також можна купити, але це вже не той звичний і доступний продукт.
Сардинела
Сьогодні про сардинелу згадують не часто, а в радянські часи вона була помітною частиною рибного асортименту. Це невелика морська риба, близька до сардини. Її активно виловлювали біля берегів Західної Африки.
Вона була зручною для радянської харчової промисловості: невелика, достатньо жирна та придатна для переробки. Сардинела також підходила для консервування, оскільки добре зберігала форму. Водночас органічно вписувалася у радянську модель "вилов – заморожування – переробка – розподіл".
Івасі
У 1970 – 1980-х роках цю рибу виловлювали на Далекому Сході у величезних обсягах. А консерви "Сардина івасі" були майже у кожній родині. Для багатьох це був один із найтиповіших смаків тієї епохи.
Згодом івасі майже зникли, і відбувалося це поступово – улови падали, риба змінювала маршрути, а промисел скорочувався. Причину пов'язували з природними циклами, зокрема змінами температури води nf кормової бази.
Лише у 2010-х івасі знову почала повертатися у промислових масштабах, але вже не у тих обсягах, як колись.
У чому різниця між оселедцем і матіасом?
Багато українців вважають, що оселедець і матіас – це різні види риби. Насправді ж ідеться про одну й ту саму рибу, але різного віку та способу обробки.
Оселедець – це загальна назва риби, яку можуть готувати різними способами. А матіас зазвичай виготовляють з норвезького оселедця, який вважається одним із найсмачніших у світі.
Матіас – молодий оселедець, виловлений до початку нересту. Така риба має відносно високий вміст жиру – більш ніж 16%, а ікра та молоки у неї ще не сформовані.
У той час, як класичний оселедець щільний і пружний – матіас буквально тане в роті та через низький вміст солі має особливо ніжний смак.
Більше про різницю між оселедцем і матіасом читайте у матеріалі 24 Каналу.