Що це за цукерки із впізнаваним кисло-солодким смаком, родзинки яким додавав хруст вафлі. Про це розповість 24 Канал з посиланням на "Телеграф".
До теми Смак дитинства у впізнаваній обгортці: як цукерки "Білочка" стали символом Нового року
Як і де з'явилися "Ананасні"?
Історія цих цукерок почалися у червні 1959 року. Тоді Сталінградська кондитерська фабрика представила аж 74 новинки. Серед них були і вафельні цукерки "Ананасні", які швидко стали символами доступних солодощів часів СРСР.
Це була частина масштабної програми. Кондитерські фабрики всього Радянського Союзу збільшили асортимент недорогих солодощів. А жителі тієї країни, як тоді писали в газетах, отримали змогу купувати цукерки різних сортів.
"Ананасні" швидко стали невіддільною частиною радянського побуту. Адже їх могли дозволити практично всі. Цю шоколадну екзотику часто клали дітям у новорічні набори, купували "на гостинець" і подавали на свята.
Обгортка цукерок "Ананасні" виробництва Сталінградської фабрики / Фото взято із соцмереж
Завдяки чому "Ананасні" набували такого унікального смаку?
Популярність цим цукеркам забезпечував простий, але досить ефективний рецепт. Їхня основа – це кілька шарів тонких хрустких вафель, між якими розташовується крем з характерним ананасовим ароматом. І усе це покривається шоколадною або кондитерською глазур'ю.
Таке поєднання створювало ідеальний контраст: хруст вафель, ніжність крему всередині та щільність шоколаду зовні. Ця багатошарова структура робила кожну цукерку маленьким гастрономічним задоволенням.
Додамо, що справжній ананас у часи СРСР був рідкістю. Його неможливо було купити у звичайних магазинах. Натомість жителі "могутнього" Союзу могли бачити цей екзотичний фрукт лише на картинах у музеях і у дорогих ресторанах, куди ще й пускали не всіх. Тому в "Ананасних" технологи використали лимонну кислоту та фруктові есенції для створення того самого впізнаваного кисло-солодкого смаку.
Не лише смак: чим ще вирізнялися "Ананасні"?
Ще однією родзинкою цих цукерок стала їхня обгортка. У радянські часи на них зазвичай зображували ананас – фрукт, який у повоєнні десятиліття асоціювався з екзотикою, розкішшю, святом і мріями про далекі країни Для більшості радянських людей справжній ананас був недосяжною мрією, тому його зображення на цукерці створювало відчуття доступу до чогось особливого.
Зображення ананаса на солодощах виявилося настільки сильним, що пережило зміну епох. Сьогодні багато виробників вафельних цукерок з ананасовою начинкою свідомо відтворюють схожу графіку, граючи на ностальгії. Адже яскравий жовто-зелений фантик із зображенням тропічного плоду багатьох людей повертає у безтурботне дитинство.
Радянські та сучасні обгортки цукерок "Ананасні" / Фото взято із сайтів "Мешок", Violity, Rozetka, Prom і соцмереж






Хто виробляв "Ананасні" в Україні?
Хоча "Ананасні" народилися на Волзі, ці вафельні шоколадні цукерки почали виробляти на різних фабриках всього СРСР. Дійшли ці цукерки й до України – кілька кондитерських фабрик перейняли технологію та почали випускати власні версії смаколика. Так "Ананасні" з'явилися на кондитерських підприємствах Житомира, Харкова, Донецька та Луганська.
Сьогодні старі фантики з позначками "УРСР" чи "Україна" стали колекційними предметами. Їх продають на аукціонах за немалі гроші серед любителів радянської ностальгії.
Рецепт "Ананасних" виявився настільки універсальним, що швидко поширився як масовий продукт. Прості інгредієнти, технологічність виробництва та доступна ціна робили ці цукерки популярними в будь-якому містечку України.
Чи можна купити "Ананасні" сьогодні?
Після розпаду СРСР оригінальні "Ананасні" практично зникли з полиць магазинів. Багато заводів змінили власників, перейшли на нові рецептури або взагалі припинили існування. Проте сама ідея – вафлі, крем і шоколад – виявилася живучішою за державу, яка їх створила.
Сучасні кондитерські фабрики продовжують традицію. Цукерки, схожі на ті самі "Ананасні", виробляють як маленькі, так і великі компанії. На полицях магазинів їх можна побачити під різними назвами – дехто зберіг оригінальне найменування "Ананасні", а деякі виробництва його трохи видозмінили на "Ананасну долину", "Тропічний рай" тощо.
Цукерки "Ананасна" від кондитерської компанії "Шоколадно" / Фото взято із сайту підприємства
Але фактично всі українські кондитерські відтворюють ту саму формулу: кілька шарів вафель, ароматизований крем, молочна або шоколадна глазур і яскравий "тропічний" дизайн упаковки.
Які ще цукерки стали культовими та викликають ностальгію?
"Зоряне сяйво" у багатьох асоціюється зі святами, зокрема з Новим роком. Ці цукерки з'явилися ще в 1969 році на львівській фабриці "Світоч", але досі залишаються популярними.
Ще одні легендарні цукерки "Кара-Кум". Вони, як і "Ананасні", запам'яталися своєю яскравою обгорткою. Щоправда, там зображена інша екзотика, а саме караван верблюдів.
Здавалося б, простеньку, але таку впізнавану обгортку мали і цукерки "Ромашка". Як і в історії з "Ананасними", їх випускали на багатьох фабриках колишнього СРСР і навіть зараз виробляють підприємства ворожої країни, однак народилися ці солодощі на Заході України, а саме у Львові.




