З'явилися ці цукерки на прилавках магазинів у 1950-х роках. А назвали солодощі на честь пустелі Каракуми, що розташована на території сучасного Туркменістану. Докладніше про історію цукерок "Кара-Кум" розповість 24 Канал з посиланням на "Телеграф" і Cabinet.

Цікаво У Чернівцях є свій унікальний торт: у ньому заховані символи міста та локальні традиції

Як цукерки "Кара-Кум" нагадують піски пустелі?

У перекладі з тюркських мов назва Каракуми означає "Чорні піски". І текстура цих солодощів справді нагадує піски пустелі – кожен батончик зроблений з дуже солодкого праліне у поєднанні з горіховою та вафельною крихтою. А зверху все покрито шоколадною глазур'ю. Самі ж цукерки мають прямокутну форму.

Класичний склад цукерок "Кара-Кум":

  • шоколадна глазур з какао та масла какао;
  • горіхове праліне з мигдалем і арахісом;
  • подрібнені вафлі;
  • ароматизатор ванільно-вершковий, що надає цукерці особливу м'якість і післясмак.

Як з'явився легендарний дизайн цукерок "Кара-Кум" і до чого тут автомобілі?

Дизайн обгортки легендарної цукерки, найімовірніше, розробив Леонід Челноков. Він багато років працював графічним дизайнером на фабриці "Красний Октябрь" у Москві.

А надихнув його автомобільний пробіг Москва – Каракуми – Москва, який відбувся у 1933 році. Ралі набуло такого розголосу в СРСР, що зображення автомобілів поряд з верблюдами, накладеними на карту маршруту з Москви до Каракумів, почали використовувати в обгортках довоєнних споживчих товарів. Машини серед пісків символізували технічний прогрес, що підкорює природу.

Верблюди автомобілі пустеля Каракуми цукерки Кара-Кум
Оригінальний варіант обгортки цукерок "Кара-Кум" / Фото взято із сайту Cabinet

Кожна фабрика мала власне оформлення обгортки цукерок "Кара-Кум". Але майже завжди були зображені верблюди. Спочатку фабрика "Красний Октябрь" використовувала обгортки із зображенням автомобілів і верблюдів у пустелі, але пізніше почала упаковувати цукерки в обгортки лише з верблюдами.

Хто та де придумав цукерки "Кара-Кум"?

За деякими даними "Кара-Кум" є саме дітищем кондитерів фабрики "Красний Октябрь". Їх уперше почали тут виробляти у 1950-х роках. Щоправда, згодом технологію виробництва цих цукерок запозичили кондитерські фабрики з усього колишнього СРСР. Їх виробляли за єдиним державним стандартом – рецептом №145 (ГОСТ). Це означало, що цукерки мали однаковий смак незалежно від того, чи купили ви їх у Москві, Києві, Ташкенті чи Алмати.

Цікавим є те, що на кондитерських фабриках Центральної Азії ці цукерки виробляли під власними марками. Наприклад, на фабриці O'rtoq (у перекладі "Товариш") у Ташкенті цукерки "Кара-Кум" виготовляли поряд з цукерками Oq oltin ("Біле золото") для місцевого ринку. На обгортці цих солодощів була зображена квітка бавовника.

У чому особливість цукерок "Кара-Кум"?

Яскраво-жовта обгортка з караваном верблюдів швидко стала одним із головних візуальних символів Центральної Азії в радянській культурі. Для радянського покупця це був не просто смаколик, а свого роду "маленька подорож" в екзотичний регіон, який в реальності залишався недоступним для більшості людей.

Цукерки "Кара-Кум" виробляли по всьому колишньому СРСР / Фото взято із сайтів Cabinet і "Телеграф"

Хто сьогодні в Україні виробляє ці солодощі?

Сьогодні в Україні найочевиднішим продовжувачем традиції є Roshen. Купити "Кара-Кум" можна на вагу практично в усіх великих супермаркетах і онлайн-магазинах. За складом це класична формула: праліне з меленим горіхом, хрустка вафельна крихта та щільна шоколадна глазур, які максимально відтворюють знайомий радянський смак.

Крім того, на українському ринку можна побачити схожі на "Кара-Кум" цукерки з горіховим праліне та вафельною крихтою, але від інших виробників і під іншими торговими марками.

Які ще легендарні цукерки виробляють в Україні?

  • Поява цукерок "Стріла" – досить рідкісний випадок у кондитерській індустрії. Адже спершу створили упаковку, а потім уже технологи придумали, як туди можна упакувати цукерки.

  • У період пізнього СРСР цукерки "Столичні" стали символом статусу – їх шукали "на подарунок", везли як солодкий сувенір і берегли для особливих випадків. А запам'яталися вони багатьом як "дорослі" солодощі, адже мають алкогольну начинку.

  • Цукерки "Зоряне сяйво" з'явилися ще в 1969 році на львівській фабриці "Світоч". Вони безперечно є смаковим символом радянської та пострадянської епох. У часи дефіциту їх шукали по всьому місту, у 90-х вони стали доступнішими, але не втратили цінності, а сьогодні продовжують конкурувати з імпортними брендами.